Розділ «1.5.2. Регіональна економіка і людський фактор»

Найбільші показники щільності міського розселення притаманні східним високоурбанізованим областям (Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Харківська), а також Київській та Львівській областям. Саме вони за цим критерієм володіють найбільшими можливостями розвитку концентрованої (вузлової, агломерованої) системи розселення. Відповідно ці регіони володіють однойменними формами територіальної організації господарства, які характеризуються високою економічною ефективністю функціонування. У межах вузлів та агломерацій (за рахунок специфічного ефекту) формуються додаткові переваги розвитку господарства, що підвищують прибутковість та ринково-інноваційну орієнтованість підприємств. Решта регіонів України мають нижчий за середній у державі показник щільності міського населення. Мінімальні показники характерні для причорноморських областей України та для Полісся.

Області з високою щільністю міського населення не завжди мають відповідний високий рівень урбанізації. Так, найвищий цей показник у Донецькій, Луганській, Київській, Дніпропетровській, Харківській областях. Відразу за ними - Запорізька область, яка отримала незначні показники щільності міського населення. Львівська та Одеська області мають значно менший рівень урбанізації, що пояснюється в першому випадку вкрай подрібненою системою міських поселень, а в другому - незначною загальною кількістю міст із надмірним розвитком лише одного Одеського системоформувального центру. Мінімальний рівень урбанізації характерний для областей Карпатського регіону, Поділля та Волині. Зівставлення показників урбанізації та щільності міського населення звужують коло областей України, що володіють необхідними перевагами для розвитку високорентабельних вузлів та агломерацій.

За показником, що оцінює рівномірність розміщення міських поселень, можна виокремити області, які мають найбільший рівень їх скупченості. Це Луганська, Донецька, Дніпропетровська,

Одеська, Запорізька області, а також деякі південні регіони України. Значення показника свідчать про наявність інтенсивних процесів формування локальних господарських комплексів вузлового та агломераційного характеру в областях найвищого рівня скупченості міських населених пунктів.

Таким чином, найбільш сприятлива для формування і розвитку високорентабельних господарських комплексів (в основному агломераційного типу) система розселення населення сформувалась в Київській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській областях, а також з певними обмеженнями в Одеській та Львівській областях. Менш потужні вузлові форми територіальної організації активно розвиваються в Луганській, Запорізькій, Криворізькій областях та в деяких інших регіонах, де концентрація господарства розвивається в основному лише навколо обласного центру.