3) міжрайонний внутрішньодержавний поділ праці між економічними районами будь-якої країни. На основі такого поділу праці за кожним районом закріплюються певні галузі, формується спеціалізація господарського комплексу;
4) внутрішньорайонний поділ праці між спеціалізованими господарськими частинами району (підрайонами, адміністративними одиницями);
5) внутрішньообласний поділ праці між спеціалізованими господарськими частинами адміністративних областей;
в) локальний поділ праці всередині окремих господарських частин області, між містами і приміськими зонами.
Територіальний поділ праці виникає лише за певних умов. М.М. Баранський розрізняв два можливі випадки його розвитку:
1) коли ввозиться продукція, яку район не може виробляти внаслідок несприятливих природних умов. У цьому випадку на перший план висувається географічне положення району стосовно інших;
2) коли ввозиться продукція, яка може бути вироблена на місці, але затрати на її виробництво значно вищі, ніж в інших районах.
Перший випадок названий вченим абсолютним, а другий - відносним.
Завдяки науковому аналізу категорії територіального поділу праці відкрились широкі можливості для виявлення конкретних форм регіональної економіки і вивчення різних об'єктів - галузей господарства, міжгалузевих комплексів, територіально-виробничих комплексів районів.
1.5. Фактори регіональної економіки та їх економічна оцінка
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Щук С.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.4. Роль територіального поділу праці у розвитку економіки регіонів“ на сторінці 2. Приємного читання.