Розділ «2.8. Машинобудівний комплекс»

Після Великої Вітчизняної війни в Україні створено автомобільну промисловість. Виділяються спеціалізовані автозаводи у містах Кременчук (випуск великовантажних автомобілів), Запоріжжя (завод малолітражних легкових автомобілів), Львів (автобусний завод та "Автонавантажувач"), Луцьк (легкові автомобілі з підвищеною прохідністю), Луганськ, Одеса, Сімферополь (автоскладання), Чернігів, Херсон, Краснодон (автозапчастини). У Києві зосереджено виробництво мотоциклів, у Львові - мопедів, Харкові - велосипедів.

Тракторобудування охоплює підприємства, що випускають різні типи тракторів та двигунів для них, самохідних шасі, запасних частин, агрегатів, вузлів і деталей до тракторів. Початок розвитку цієї галузі припадає на 1923 р., коли вперше були випущені колісні трактори на Токмацькому заводі "Червоний прогрес" та гусеничні на Харківському паровозобудівному заводі. Після введення в експлуатацію у 1931 р. Харківського тракторного заводу почалося масове виробництво тракторів. У Харкові є й інші великі заводи, пов'язані з тракторобудуванням, - "Серп і Молот", "Поршень", завод тракторних пускових двигунів. Вони виробляють вузли і деталі до тракторів і кооперуються з тракторним заводом. Крім Харкова, великі підприємства з виробництва деталей і запасних частин для тракторів розміщено у Чугуєві, Кременчуці, Києві, Білій Церкві, Луганську, Вінниці, Одесі.

Верстатобудування розміщується переважно в центрах розвиненого машинобудування з науково-дослідними і дослідно-конструкторськими установами. В Україні верстатобудування найкраще розвинене у Донецькому, Придніпровському та Північно-Східному районах. Найбільші заводи верстатобудування: Краматорський важкого машинобудування, Харківський агрегатних верстатів, Київський верстатів-автоматів, Львівський фрезерних верстатів, Одеський верстатобудівний, Житомирський верстатів-автоматів та ін.

Виробництво точних машин і механізмів, приладів та інструментів зосереджене в районах високої технічної культури, кваліфікованої робочої сили і достатньої забезпеченості трудовими ресурсами. У цій групі машинобудування розвинене складальне виробництво на основі кооперування різних підприємств. До найважливіших виробництв належать: випуск телевізорів (Львів, Київ, Харків, Сімферополь), приладів та інструментів (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса, Львів). Особливого значення набуває електротехнічна промисловість, підприємства якої виготовляють різноманітні машини і пристрої, що призначені для виробництва, передачі, перетворення і споживання електроенергії. Найпотужніші підприємства зосереджені в Харкові (заводи "Електроважмаш", електротехнічний, "Електромашина"), Запоріжжі (трансформаторний завод), а також заводи у Києві, Полтаві, Львові.

При розміщенні підприємств машинобудування України орієнтуються на: 1) великі економічні центри, що характеризуються найбільш сприятливими економічними і природними умовами; 2) спеціалізовані економічні райони та зони; 3) певні осередки на обмеженій території, де інтенсивно відбуваються процеси комплексоутворення; 4) невеликі і середні міста всіх економічних районів країни. Внаслідок розміщення об'єктів формується територіальна структура машинобудівного комплексу (рис. 2.6).

Територіальна структура змінюється під впливом техніко-економічних, соціально-політичних і природних факторів. Інтеграція і комплексоутворення в машинобудуванні є причиною ускладнення територіальної структури виробництва, зокрема формування в економічних районах складних функціональних машинобудівних комплексів міжрайонного значення.

Зосередження машинобудівних підприємств може мати вигляд машинобудівних пунктів, центрів, вузлів, агломерацій і районів. Усі вони виступають елементами територіальної структури машинобудівного комплексу. Найпростішим за складом є машинобудівний пункт, у якому розміщуються одне або декілька підприємств. Частка пунктів у загальному виробництві продукції машинобудівного комплексу незначна.

У результаті зосередження машинобудівних підприємств у середніх і великих містах формуються машинобудівні центри і вузли.

Якщо машинобудівний центр об'єднує декілька середніх або великих машинобудівних об'єктів, що виступають частинами промислового комплексу міста, то машинобудівний вузол - це система взаємопов'язаних підприємств в одному або декількох поблизу розташованих містах зі спільністю промислового "сервісу" (єдиних інфраструктурних галузей). Найчастіше машинобудівні вузли формуються на базі розвитку тих центрів, у яких ма-

Рис. 2.6. Машинобудівний комплекс

шинобудування є профільною галуззю. Якщо концентрація підприємств машинобудування у вузлах досягає найвищого рівня на основі єдиної інфраструктури, потужної виробничої і наукової бази, тоді виникає суцільний індустріальний ландшафт - машинобудівна агломерація.

Машинобудування стає домінуючим, воно визначає економічну і соціальну структуру агломераційного промислового утворення. У машинобудівних вузлах і агломераціях України зосереджено більше двох третин машинобудування. Вони є об'єктивною основою для відокремлення машинобудівних районів і районних машинобудівних систем. Районні системи є континуальними, тобто до їх складу включаються всі машинобудівні підприємства певного району. Шляхом формування таких систем за сучасних умов можна впорядкувати виробничо-територіальні зв'язки машинобудівних підприємств.

Серед найбільших машинобудівних вузлів виділяють: Харківський, Київський, Дніпропетровський, Запорізький, Одеський, Львівський, Луганський, Краматорський та ін. Машинобудівні райони охоплюють значні за площею території. їх виділяють у межах декількох адміністративних областей, що мають територіальну спільність і характеризуються комплексністю розвитку машинобудування. Це, зокрема, такі машинобудівні райони України: Північно-Східний (Харківський), до якого входять Харківська, Полтавська, Сумська області; Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області); Центральний (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська області); Західний (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Закарпатська області), Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області); Південний (Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим).

У машинобудівному комплексі, який визначає розвиток і технічний прогрес інших галузей економіки України, має бути здійснена структурна перебудова, насамперед за рахунок пріоритетних напрямів промислової і науково-технічної політики в галузях, що характеризуються високим експортним потенціалом. Однак за останні роки темпи виробництва машинобудівної продукції знижувались. Більшість продукції виявилась неконкурентоспроможною на внутрішньому і зовнішньому ринках через високу її собівартість.

Складний стан машинобудування і металообробки виражає динаміка обсягів виробництва їх продукції, які у 2010 р. становили 34 % від щорічного докризового рівня. У 2010 р. всі галузі машинобудівного комплексу, крім гірничошахтного та гірничорудного, хімічного та нафтохімічного машинобудування випустили продукції більше, ніж у попередньому році (табл. 2.7).

Існуюча структура машинобудування України характеризується переважанням металомістких галузей з недостатнім розвитком наукомістких. Це негативно відображається на розвитку машинобудівного комплексу, насамперед на економічних показниках. Поступове підвищення ефективності і якості роботи підприємств машинобудівного комплексу буде відбуватися шляхом структурної перебудови і вдосконалення територіальної організації" формування замкнених технологічних ланцюгів на території держави й економічних районів.

З метою вдосконалення територіальної організації машинобудівного комплексу необхідно особливу увагу приділити формуванню районних територіальних систем машинобудівних підприємств, які пов'язані з міжгалузевими комплексами, що є пріоритетними в період структурних перетворень в економіці України. У зв'язку з цим набуває вирішального значення розширення виробництва машин і обладнання для газодобувної та нафтопереробної промисловості України й устаткування для переробних галузей АПК. Другий пріоритетний напрям полягає у розвитку спеціалізованих комплексів, які можуть виробляти продукцію для зовнішнього ринку і посилити роль української промисловості у зовнішньоекономічних зв'язках. До таких комплексів належать наукомісткі високотехнологічні галузі літако-, судно- і приладобудування.

Таблиця 2.7. Виробництво основних видів продукції машинобудування