РОЗДІЛ VII. АДВОКАТ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Припинення брехні. Цей прийом іноді поєднується з допущенням легенди. Якщо є достатньо доказів, які підтверджують певний факт, а допитуваний подає явно неправдиві покази, адвокат, суддя припиняють брехню, вказуючи своїми запитаннями, що вони мають правдиву і незаперечну інформацію, яка спростовує покази допитуваного.

Приклад. У 1980-х роках у суді вирішувалась заява про скасування нарахованого залізницею штрафу за понаднормовий простій вагонів. Працівник залізничної станції подав акт, який, за його твердженням, був підписаний представником колгоспу. На прохання юрисконсульта був викликаний для допиту робітник вагової служби М., яка складала акт, що підтверджував простій вагонів.

Юрисконсульт: Шановна Маріє Василівно! Розкажіть, коли і за яких обставин ви складали акт.

Свідок: 12 серпня 1974 р. під завантаженням стояло 18 вагонів, по яким допущено понаднормовий простій у 5 годин. Цей простій було зафіксовано в акті за встановленою на залізниці формою.

Юрисконсульт: Чи був підтверджений цей простій з боку колгоспу?

Свідок: Так, представник колгоспу Марусинець, який має у нас постійну довіреність, підписав цей акт.

Юрисконсульт: Коли саме це відбулось: у день складання акта чи пізніше? Вкажіть, якщо можете, дату цієї події.

Свідок: (читає з акта). Це було 12 серпня 1974 року.

Юрисконсульт: У чиїй присутності представником колгоспу був підписаний акт?

Свідок: У моїй присутності, а також у присутності начальника станції Рокосово, який також його підписав.

Юрисконсульт: Маріє Василівно, у моєму розпорядженні є довідка із СІЗО, згідно з якою Марусяк з 1 по 27 серпня 1978 р. перебував під вартою у СІЗО, а отже, не міг бути одночасно й у Рокосові та підписувати цей акт. Чому ви кажете неправду?

Свідок:?

Допитаний пізніше начальник станції, який вже довідався про реальну ситуацію, підтвердив, що за представника колгоспу підписала акт М., яка складала його, і що акт не має належної сили. Позов колгоспу було задоволено.

Відволікання уваги. У вагу допитуваного, що зосередився на основних питаннях, до яких його готувала протилежна сторона, і який був підготовлений до відповідей на ці питання, навмисне відволікають другорядними деталями, паралізуючи цим його пильність. На такому фоні легше вести допит за основними питаннями, що цікавлять особу, яка допитує свідка.

Ефективними тактичними прийомами також є зіставлення, уточнення, деталізація (конкретизація), контроль, нагадування та наочність.

Зіставлення застосовується для усунення суперечностей, що містяться у показах. Суть прийому полягає у порівнянні суперечливих частин показів з іншими доказами, які не узгоджуються ними. Суд або інші особи, які беруть участь у справі, мають з'ясувати від свідка, чому виникли такі розбіжності та протиріччя. Якщо ж свідок не може дати цьому пояснення, а інші докази суперечать цим показам, то відомості, одержані від такого свідка, можуть бути визнані такими, що не відповідають дійсності. Таке зіставлення доказів - традиційний прийом, ефективність якого залежить від правильності вибору тих фактів, з якими проводиться зіставлення і яким надається перевага. Все пізнається в порівнянні - девіз цього тактичного прийому.

Уточнення полягає в тому, що відповідними питаннями з'ясовуються покази, які стосуються окремих обставин справи. Наприклад, часу, місця події, освітлення, певної послідовності подій тощо.

Деталізація (конкретизація) дозволяє розділити загальні, не досить конкретні питання на окремі епізоди, факти і глибше їх з'ясувати.

Контроль полягає в постановці питань, які прямо не стосуються теми допиту, втім дозволяють одержати контрольні відомості для перевірки правильності показів про окремі факти, події.

Нагадування, За допомогою цього прийому допитуваний може згадати окремі події, факти, забуті ним, й у такий спосіб заповнити прогалини в показах. Так, з'ясовуючи хронологічну послідовність подій, можна нагадати свідку один із фактів, пов'язаний з подією. Наприклад, подія сталася у неділю. Нагадавши свідку проте, що подія відбулася у вихідний день, можна оживити асоціативні зв'язки у свідка з тією метою, щоб він пригадав, що відбувалося у цей неробочий день. Нагадування не має зводитися до постановки навідних запитань.