Педагоги, батьки або усиновлювачі, опікуни, піклувальники можуть з дозволу суду ставити неповнолітньому запитання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка та змісту його показів. Зокрема, ці особи оцінюють рівень розвинення дитини, її вміння робити самостійні судження тощо. В цих ситуаціях є доцільною і участь психолога, що, на жаль, не передбачено ЦПК. Разом з тим суд не позбавлений права запросити на час допиту спеціаліста (наприклад, психолога) і скористатися його допомогою.
Закон передбачає можливість видалення із зали засідань певної особи, яка бере участь у справі, на час допиту неповнолітнього. Після повернення цієї особи до зали засідань головуючий повідомляє про покази неповнолітнього свідка і надає можливість поставити йому питання.
Однак може бути ситуація, коли в залі засідань сидить людина, яка може негативно впливати на неповнолітнього і не є особою, яка бере участь у справі. У цьому випадку суд може допитати цього свідка у закритому судовому засіданні.
Свідок, який не досяг 16-річного віку, після закінчення допиту видаляється із зали засідань, крім випадків, коли суд визнав його присутність необхідною.
У разі відкладення справи покази свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів, оголошуються та досліджуються в судовому засіданні.
Покази свідків, які були допитані у судовому засіданні, в якому ухвалене рішення було скасовано, оголошуються і досліджуються, якщо їх участь у новому засіданні є неможливою. Особи, які беруть участь у справі, одразу після оголошення показів можуть висловити своє ставлення до них, а також дати пояснення.
Отже, в окремих справах виникає ситуація, коли свідки або свідок повторно не допитуються, вивчаються інші матеріали справи, а покази свідків оголошуються з протоколу засідання. Коментована стаття випустила з уваги, що у процесі здійснюється звукозапис (фіксування судового процесу технічними засобами). Виходячи з принципу розумності, притаманного праву, слід визнати, що у випадку проведення звукозапису покази свідка достатньо відтворити. Якщо діяти буквально, відповідно до коментованої статті, то в цьому випадку, щоб провести оголошення показів свідка, потрібно спочатку здійснити роздрукування технічного запису, а потім цей текст оголошується головуючим. Виникають питання процесуального оформлення такого роздрукування, адже справа слухається в іншому складі суддів. Автентичність роздрукованого тексту має підтвердити суддя і секретар судового засідання. Це питання Кодексом не регламентовано. Можна дійти висновку, що у випадку роздрукування технічного запису його автентичність має бути засвідчено новим складом суду, а саме суддею та секретарем судового засідання.
Глава 42. Тактичні прийоми судового допиту
Для успішного проведення допиту використовують певні тактичні прийоми, розроблені з урахуванням психології людини. В умовах судового процесу не завжди вдається їх реалізувати (питання може бути знято судом, і в результаті втрачається логічність і послідовність питань, друга сторона звертається з протестами до суду тощо). Найефективнішими визнаються такі.
Раптовість. Суть прийому полягає в тому, що особа, яка здійснює допит, поза зв'язком з попередніми запитаннями ставить несподіване питання, на яке допитуваний має дати негайну відповідь. Оскільки між цим питанням і попередніми відповідями немає логічного зв'язку, допитуваний не може швидко зорієнтуватись і може викласти те, що намагався приховати.
Послідовність. Зміст прийому полягає в тому, що запитання ставлять послідовно за наростаючою, змушуючи допитуваного відчути "силу" питань, які неминуче вимагають правдивої відповіді.
Використання позитивних якостей особи (досягнення атракції). Цей прийом нерідко спрацьовує і тоді, коли таких якостей особа не має, а їй роблять органічно вплетений у запитання комплімент. Суть прийому в тому, що допитаному ставлять питання з посиланням на позитивні якості особи (існуючі та неіснуючі): сміливість, чесність, прямоту, правдивість, заслуги у минулому, посадове становище, сімейний стан. Посилання на такі якості особи показують несумісність з ними неправди, а відтак, нерідко допомагають одержати правдиві покази. Звертаються спокійним тоном, з максимальною повагою до особистості допитуваного, обов'язково по імені та батькові. Звичайно, у цьому випадку слід бути обережним і запитання ставити так, щоб допитуваному не здалося, що запитання містить іронію і має інший підтекст.
Допущення легенди. За допомогою цього тактичного прийому "не заважають" викладати допитуваному покази, хоча з інших джерел достовірно відомо, що вони неправдиві. Терпляче надавши можливість "висловитись", допитуючий послідовно "препарує" неправдиві покази, демонструючи їх внутрішню суперечливість, непослідовність, нелогічність, неузгодженість.
Приклад. У суді за позовом В. вирішувалось питання про стягнення заборгованості за розпискою на 20 тис. грн. Відповідач заявляв, що розписки безгрошові, що їх було одержано для внесення у статутний фонд товариства, що гроші були одержані через третю особу, що боржником є не він, а відповідач Г. Л. і підприємство "ЛУРИС".
Адвокат: Леонід Петрович, чий підпис на розписках і хто їх складав?
Відповідач: Розписки під диктовку позивача писав я. Але гроші я не одержував.
Адвокат: У матеріалах справи є виписка з банківського реєстру про внесення до підприємства "ЛУРИС" 20 тис. грн. Хто вносив у банк ці гроші?
Відповідач: Ці гроші у банк вносив на рахунок СТ "ЛУРИС" я.
Адвокат: Що це за гроші? Хто їх вам дав?
Відповідач: Ці гроші через третю особу я одержав від позивача В.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адвокат: цивільні справи» автора Зейкан Л.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ VII. АДВОКАТ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ“ на сторінці 25. Приємного читання.