РОЗДІЛ VII. АДВОКАТ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

"Особливе значення має це правило тоді, коли адвокат натрапляє на завчену неправду в показах кількох свідків. Кожному з них питання слід пропонувати по-іншому, максимально деталізувати факти і запитувати про них під різним кутом зору. Що більше окремих дрібних фактів підтвердить кожен зі свідків, то швидше виявляться непримиримі суперечності в їхніх показах".

11. Не допускати поспішності.

Р. Гарріс наголошує, що звичайна помилка адвокатів початківців і юристів полягає у поспішності. Звідси правило - не поспішайте під час допиту. Деякі юристи й адвокати ведуть допит так стрімко, що встигають запропонувати два-три запитання, не дочекавшись відповіді на перше з них. Тому варто взяти за правило пропонувати тільки одне питання і, одержавши на нього відповідь, висувати наступне. Якщо запитання поставлено, не слід переривати свідка, потрібно мати терпіння вислухати його до кінця. Якщо ж адвокат, юрисконсульт намагається зупинити свідка, позаяк останній, на їхню думку, може дати несприятливу відповідь, то це явно неприйнятний прийом. Якщо є підстави для несприятливої відповіді, то краще не ставити такого запитання. Зупиняти ж свідка на очах у суддів, викликаючи недовіру до методів роботи юриста й адвоката, недопустимо. Тим паче що головуючий у судовому засіданні запропонує свідку продовжити пояснення. В результаті покази буде надано, а поведінка адвоката, юрисконсульта лише приверне особливу увагу суду до цього питання.

12. Витримка й непорушний спокій одна з найважливіших рис, потрібних адвокату в процесі.

Хоч би як дратував адвоката чи юриста свідок манерою відповідати на запитання, вони за жодних обставин не мають вступати з ним у суперечку.

Ось як відгукуються про одного з політичних діячів, пояснюючи його успіхи. "Він ні разу не повторився. Говорив влучно і прямо... Здавалось, що розмовляєш з чудово врівноваженою машиною... Його питання були зрозумілими, короткими і прямими... Його відповіді - швидкими, недвозначними, вони вимовлялись так, начебто були обдумані багато років тому. Він володів здатністю точно висловлювати думки. Його портретні характеристики, виконані різними сучасниками, збігаються: витримка, феноменальна пам'ять, здатність до аналізу й узагальнення, сила волі, яка явно не знала меж, і головне - вміння коротко, чітко, зрозуміло і для всіх ясно висловити свою думку. Статті й промови він писав сам, і в них звучала велетенська сила". Не називаю його прізвища, оскільки зловісна постать цього політика затулить ці його якості. А писали про нього так Уїнстон Черчілль та особистий представник президента США Гаррі Гопкінс. Відомий письменник і дослідник Роберт Конквест відзначав, що його сила полягала в абсолютній ясності його доказів. Він був одним із небагатьох, хто гранично ясно і чітко міг висловити свою думку. Всі ці неординарні якості потрібні й адвокату в судовому процесі. Отже, адвокат у процесі має принаймні дотримуватись такого незворушного спокою, впевненості у собі, знання справи, намагаючись гранично ясно і чітко висловлювати думки та формулювати запитання. Як правило, щоб контролювати себе, слід робити короткі паузи між фразами, чітко відокремлюючи одне слово від іншого. Вмінням так говорити відзначався, зокрема, колишній міністр закордонних справ СРСР Громико, і це надавало його промові значущості й сили.

Якщо адвокат виступає у процесі, де не здійснюється звукозапис, то уповільнений темп і чітке відокремлення одного слова від іншого полегшують роботу секретарю судового засідання, а суддя не проситиме говорити повільніше.

13. Формулюючи питання, потрібно викладати його так, щоб воно було зрозумілим і прозорим.

Ускладнена форма запитання призводить до того, що свідок починає перепитувати, звертається до головуючого. Нерідко при цьому головуючий перехоплює ініціативу і на свій розсуд формулює питання. Основне правило: запитання має бути коротким. Чим воно коротше, тим легше його зрозуміти і простіше дати відповідь.

14. Запитання мають пропонуватись у бездоганно коректній формі.

Коректна форма запитань і такт можуть обеззброїти будь-якого свідка-грубіяна. Особливу делікатність слід проявляти, коли потрібно торкатись питань особистого життя сторін.

15. Дотримуватись необхідних меж допиту.

Юрист, адвокат має не упускати під час допиту істотних обставин. Разом з тим не слід переходити межі допустимого.

Отже, мистецтво допиту - важлива і складна наука, яка недооцінюється під час підготовки юристів. Цим мистецтвом, безумовно, мас володіти і суддя. Вміння ставити точні запитання - одна з найважливіших ознак високого професіоналізму судді. І якщо кожне запитання матиме розумну мету, тоді судді з висоти його становища буде значно легше з'ясовувати ті чи інші обставини, потрібні для постановлення рішення. Суддя, який володіє цим мистецтвом, зайвий раз не перериватиме допит і не втручатиметься в нього. У судді завжди знайдеться час і можливість уточнити будь-яке питання в процесі допиту, а пізніше з'ясувати ті питання, які сторони та їхні представники не поставили. Мистецтву допитування судді, прокурори, адвокати навчаються все життя.

Процесуальний закон дозволяє свідкам використання записів, якщо покази пов'язані з обчисленнями й іншими даними, які важко тримати в пам'яті. Ці записи подаються судові й особам, які беруть участь у справі, їх може бути приєднано до справи за ухвалою суду.

Очевидно, що про потребу використання цих записів має заявити або сам свідок, або сторона, з ініціативи якої був викликаний свідок. Проте й у цьому випадку свідок має озвучити ці записи і надати пояснення щодо них. В. І. Тертишніков називає це правило винятком з принципу усності судового розглянути. Ця позиція, на мій погляд, є спірною. Право свідка використовувати записи не звільняє його від обов'язку надати усні пояснення, зокрема й ті, що є в записах.

У цивільному процесі, особливо у сімейних спорах, є потреба у допиті малолітніх або неповнолітніх. Тому коментована стаття встановлює порядок їх допиту. Ст. 12 Конвенції про права дитини встановлює, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини.

Допит малолітніх і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводять у присутності педагога або батьків та усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.

Свідкам, які не досягли 16-річноговіку, роз'яснюється обов'язок дати правдиві покази, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показів і за завідомо неправдиві покази. їх не приводять до присяги.

По одній із справ, яка стосувалася конфлікту у сім'ї, була допитана 5-річна дитина, яка дала важливі для справи покази. Попри юний вік хлопець умів читати і писати, знав, крім української, російську та угорську мови. Але при допиті його попередили про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показів під розписку. 3 одного боку, це вказує на низький рівень кваліфікації окремих слідчих, а з другого, демонструє, що навіть п'ятирічна дитина може дати важливі для справи свідчення.