РОЗДІЛ І. КОНСУЛЬТАЦІЙНА РОБОТА АДВОКАТА

Прийом громадян у консультації

Поради адвоката - важлива складова його діяльності, яка потребує спеціальних навичок і високої кваліфікації. Можна стверджувати, що найпоширенішим видом правової допомоги є консультації та довідки з правових питань. Помилки адвоката у процесі підготовки судової справи можливо інколи виправити у процесі: можна змінити підставу, предмет або розмір позову, заявити клопотання про допит нових свідків, витребування додаткових доказів. Однак помилка під час консультаційного прийому може виявитись непоправною.

Іноді адвокат починає давати поради, тобто консультувати, коли довіритель щойно почав розповідати про свою проблему. Дехто погано слухає і тому не може почути, що, власне, привело людину до адвоката і чому вона викривлює інформацію. Треті навіть не намагаються завоювати прихильність людини, яка прийшла для того, щоб "лише порадитися". Інші не вміють ставити запитання. Як наслідок після звернення до таких адвокатів залишається багато нез'ясованих питань.

Щоб дати пораду з будь-якого питання, потрібно спочатку з'ясувати його суть. Отже, консультування як вид правової допомоги охоплює принаймні два етапи: з'ясування суті питання, яке досягається шляхом співбесіди з довірителем, одержання від нього інформації, що має правове значення, на основі якої адвокат може дати пораду, довідку чи консультацію. Для початкуючих адвокатів це становить проблему.

Людині, яка звернулася до адвоката, здається, що вона висловлюється зрозуміло, ясно, доступно викладає зміст обставин, щодо яких бажає отримати консультацію. Насправді здебільшого це не так. Крім того, адвокат і людина, яка звернулася за консультацією, думають по-різному. Адвокат шукає юридичні факти, такі собі больові точки, які є визначальними для з'ясування проблеми. Клієнт, навпаки, через схвильованість, роздратування, неприязнь дає емоційні оцінки тим чи іншим обставинам і не може послідовно й об'єктивно викласти фабулу справи, затримує свою увагу на другорядних деталях. Від адвоката вимагається багато такту, врівноваженої доброзичливості й уваги, щоб створити спокійну ділову обстановку щодо співбесіді.

Вміння слухати - одна з найцінніших професійних якостей людини. Це рідкісний талант, і якщо адвокат не наділений таким талантом, йому слід працювати над тим, щоб виробити таку навичку. Вислуховуючи людину, адвокат має короткими, точними і прозорими запитаннями перевести розмову до суті справи, не затримуючись на другорядних деталях. Не зрозумівши хід думок співрозмовника, неможливо його переконати.

Мета співбесіди полягає в тому, щоб:

- одержати від довірителя якомога повнішу інформацію, яка має правове значення для вирішення проблеми;

- дати довірителю вичерпну інформацію з питання, яке його цікавить;

- роз'яснити довірителю можливі варіанти вирішення проблеми;

- висвітлити можливі правові та неправові наслідки кожного з варіантів вирішення проблеми;

- допомогти довірителю обрати найприйнятніший для нього варіант поведінки;

- посприяти у реалізації обраного варіанта рішення шляхом визначення стратегії і тактики юридичних дій в інтересах довірителя.

У своїй професійній діяльності адвокат має справу з різними житейськими ситуаціями. їм потрібно дати правову оцінку, зробити відповідні висновки й надати вичерпні пояснення. Отже, адвокат з'ясовує факти та дає їм правову оцінку. Установки ж клієнта визначаються почуттям несправедливості, допущеної щодо нього, яка, як йому здається, є очевидною.

Приклад. Наказом міністра внутрішніх справ О. було звільнено з роботи під час відпустки у зв'язку із скороченням чисельності штатів. Він звернувся до відділу внутрішньої безпеки міністерства й одержав роз'яснення, з якого можна дійти висновку, що його звільнення незаконне. Це було дійсно так. Однак адвоката цікавили й інші питання: чи мало місце скорочення чисельності штату, чи одержав О. копію наказу та трудову книжку, чи не пропустив він встановлений законом місячний термін для оскарження наказу в суді, чи є він державним службовцем тощо. Для О. всі ці питання здавалися зайвими, адже, на його думку, саме міністерство визнало свою помилку. Адвокату довелося затратити багато зусиль, щоб роз'яснити О., що позицію міністерства визначає міністр, який підписав наказ, а не працівник відділу, який дав письмове роз'яснення про порядок звільнення з роботи працівників. На розпитування щодо обставин справи і причини, чому був пропущений строк для звернення в суд, О. відповідав запитанням: "А хіба міністерству дозволено порушувати закони щодо звільнення?"

Резюме. Проблема одержання інформації та з'ясування, що потрібно клієнту, - це передусім завдання самого адвоката. Людина приходить до адвоката з певними установками та своєю оцінкою ситуації, і якщо ситуація вимагає зміни цих оцінок, адвокату належить докласти чимало зусиль для цього.

Тому адвокат має продумати, як провести співбесіду з найбільшою ефективністю. Різні ситуації вимагають певних особливостей і прийомів щодо проведення співбесіди й опитування. Втім є певні стадії, яких слід дотримуватись.

1. Зустріч, перше знайомство, визначення "правил гри".

2. Вільний виклад довірителем суті свого звернення.