РОЗДІЛ XI. АДВОКАТ У ПРОВАДЖЕННІ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Глава 60. Подання скарги у зв'язку з нововиявленими обставинами

Ухвали судів, якими закінчено розгляд справи, а також судовий наказ, що набрали чинності, можуть бути переглянуті у зв'язку з ново-виявленими обставинами. Такий перегляд "є процесуальним засобом, що забезпечує їх законність і обґрунтованість, захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а отже, і виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства"[1].

За допомогою цього способу до сфери судового розгляду вводяться нові обставини, що не були предметом розгляду з незалежних від суду та осіб, які брали участь у справі, причин для встановлення можливого впливу на наслідки розгляду справи і скасування судових рішень, що не відповідають правам і обов'язкам сторін і фактичним даним.

"Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами не є доповненням касаційного способу і різновидом його перевірки"[2].

Нововиявлені обставини впливають на повноту обставин, які мають значення для справи, на правильність висновків суду і вказують на необґрунтованість судового рішення. Ст. 213 ЦПК встановлює вимоги законності та обґрунтованості рішення, а тому незаконність і необґрунтованість судового рішення є визначальними для його перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Покази свідків, висновки експертів, зроблений переклад стають дефектними доказами, тому що мало місце порушення процесуального закону: свідок дав умисно неправдиві покази, експерт зробив завідомо неправильний переклад. "Отже, нововиявлені обставини характеризують незаконність і необґрунтованість судового рішення, а встановлення їх судом - це встановлення наявності чи відсутності таких властивостей у судовому рішенні". Тому перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судових рішень, ухвал і постанов, що набрали чинності, є самостійним видом перевірки їх законності та обґрунтованості, що і реалізовано у чинному ЦПК.

Ч. 2 ст. 361 ЦПК встановлює підстави перегляду за нововиявленими обставинами. Слід зауважити, що в теорії і на практиці допускається різне тлумачення цих підстав, що викликає труднощі та призводить до помилок під час їх застосування. Нововиявленими обставинами є ті, що існували на момент розгляду справи, але не були відомі ні особам, які брали участь у справі, ні суду і виявлені після набрання рішенням чинності.

Пунктом першим коментованої статті передбачені обставини, які не були відомі особі, яка звертається із заявою, і які встановлюються судом, який переглядає справу і дає їм відповідну оцінку. Саме із застосування пункту 1 на практиці виникає найбільше труднощів.

Це мають бути: а) обставини, факти, а не докази; б) вони мають бути істотними, тобто такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; в) вони є нововиявленими, а не новими обставинами (в останньому випадку можна було б подати новий позов); г) нововиявлені, а не такі, що змінилися, обставини (також новий позов)698. Це мають бути такі юридичні факти, які об'єктивно існували на момент вирішення справи.

У теорії та практиці процесу немає єдиної думки з приводу потреби долучення до складу нововиявлених обставин перекручення або неправильності фактичних даних, які сталися внаслідок добросовісної помилки свідка, експерта, невмисної помилки в тексті документа, неумисного пошкодження їх, підміни тощо694. Висловлю свою точку зору: за змістом п. 1 ч. 2 цієї статті не зроблено різниці між добросовісною помилкою свідка, експерта, неумисною помилкою, підміною або умисними діями, що призвели до таких самих наслідків. Виходячи з принципу розумності та буквального тлумачення п. 1 ч. 2 коментованої статті, немає підстав для того, щоб відкидати з числа нововиявлених обставин добросовісну помилку тощо.

Ч. 2 ст. 361 ЦПК передбачає випадки, коли вироком суду, який набрав чинності, встановлено обставини, що потягли ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення (умисно неправдиві свідчення, завідомо неправдивий переклад, завідомо неправильний висновок експерта тощо). Слід мати на увазі, що постановлення вироку не єдина форма завершення кримінальної справи. Виникає проблема: як бути, якщо винні дії свідка, експерта тощо встановлено не вироком суду, а в результаті акта амністії, закриття, у зв'язку із закінченням строків давності тощо. Між тим п. 2 ч. 2 статті визначає, що такі обставини мають бути встановлені вироком суду, що набрав чинності. Вважаю, що за неможливості притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності у випадку амністії, смерті, закінчення строку давності слід шукати вихід із такої ситуації. У Російській Федерації в цих випадках справу переглядають у порядку нагляду. В Україні порядку нагляду не існує.

На мою думку, на такі ситуації можливо поширити дію п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК. Справа за судами. Поки що відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали чинності" від 27 лютого 1981 р. керуються вказівкою, що суд на підтвердження нововиявлених обставин може врахувати відповідні постанови про закриття провадження у справі. Судова практика визнає за можливе вважати нововиявленими обставинами і злочини суддів, які вчинено під час вирішення конкретної справи (наприклад, суддя одержав хабара за ухвалення потрібного стороні рішення). При цьому самого факту таких дій з боку судді вважається достатньо для перегляду справи за нововиявленими обставинами. Судовій практиці під час вирішення аналогічних справ за новим ЦПК доведеться визначатися з цією позицією заново. Як на мене, така позиція заслуговує на увагу.

П. З ч. 2 ст. 361 передбачає можливість перегляду справи у випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення оспорюваної ухвали. Головною умовою в цьому випадку є скасування саме того рішення, яке дійсно покладено в основу рішення, що переглядається.

Підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є визнання неконституційним закону, який був застосований судом під час вирішення справи за рішенням Конституційного Суду. Умовою перегляду в цьому разі є й та обставина, що оспорюване рішення ще не виконане.

Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

При цьому заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням чинності. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:

1) у випадках, встановлених п. 1 ч. 2 ст. 361 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;

2) у випадках, встановлених п. 2 ч. 2 ст. 361 цього Кодексу, -з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав чинності;