ПІСЛЯМОВА

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

• 3) глобалізація світової економіки, посилення взаємозв'язків і взаємозалежності країн, необхідність пристосування національних економік до змін у світовому господарстві, запровадження дієвих методів співробітництва задля міжнародної стабільності;

• 4) посилення ролі ТНК, діяльність яких виходить за національні межі;

• 5) інтенсивний розвиток процесів регіональної економічної інтеграції;

• 6) інтенсивний розвиток економічних відносин між юридичними особами різних країн;

• 7) загострення глобальних проблем розвитку людської цивілізації.

Всі ці проблеми повинні вирішити національні уряди, які повинні впливати на детермінанти національної конкурентоспроможності, які являють собою комплексну систему, яка знаходиться в постійному розвитку і впливають один на одного.

Глобальний розвиток вносить зміни в саму концепцію цивілізації, поскільки загроза ядерної катастрофи вперше в історії ставить питання про самовиживання людства. Звідси перед всіма державами стоїть задача формування нового світового порядку (світопорядку), який забезпечував би безпеку всіх народів і країн, сприяв би їх співробітництву на принципах гармонізації національних і міжнародних інтересів. Отже, процеси глобалізації сприяють єдності держави і вносять серйозні зміни в їх внутрішню і зовнішню політику, сприяючи укріпленню світового порядку з метою вирішення глобальних проблем сучасності. Проте, глобалізація несе в собі не тільки позитивні, але і негативні наслідки (Дж. Стігліц “Глобалізація та її розчарування”, 2000). Велика різниця між швидко зростаючими капіталами американських підприємців і погіршення економічного стану в країнах “третього світу”, а також в посткомуністичних країнах, слугує причиною міцного антиглобалістського руху. І хоча ряд економістів і політиків пояснюють негативні наслідки глобалізації суб'єктивними факторами, наприклад, помилками в діяльності Міжнародного валютного фонду, все ж таки ринкова економіка з її механізмами конкуренції, намаганнями добути максимально можливий прибуток, протиборством окремих корпорацій і країн, наявністю взаємовиключних інтересів, перетворює такі вимоги політики глобалізації, як скоординованого впливу на світову економіку, прозорість економічної діяльності держав. Зростання впливу глобалізації на життя всіх держав не може не впливати на внутрішні і зовнішні функції держави.

Головним суб'єктом сучасного світовлаштування, світових ринків, товарів, послуг і капіталів, виступають національні держави і ТНК. При цьому транснаціональний бізнес, який контролює до 60% світового товарообороту, не тільки якісно протидіє економічній могутності і впливу національних державних структур, але все більше перетворюється в самостійну самовідтворюючу економічну підсистему світової економіки із своєю власною структурою, економічними і організаційними взаємозв'язками, що обслуговують рух товарів, послуг, технологій. Ключове питання європейської геополітики в останні роки – питання, чи зможе об'єднана Європа стати на противагу США в реальному світі. Незважаючи на те, що процес інтеграції йде повільно і суперечливо, вже сьогодні очевидно, які безпрецедентні можливості інтеграція відкриває у сфері економіки, політики та оборони. Процес створення Європейського Союзу і єдиної європейської валюти дозволив зблизити основні показники економічного і воєнного розвитку європейських країн та США, проте суперечності стратегічного характеру при цьому не зникли, а напроти, загострилися.

Міжнародні інститути (МВФ, ВБ, ВТО) упроваджують в практику правила вільного обміну, підтверджуючи принципи лібералізму, добиваючись вирівнювання конкурентних умов для діючих на глобальному ринку “акторів”. Сучасна держава слідкує за дотриманням умов справедливої конкурентної боротьби і приймає в цих цілях участь у міжнародних організаціях, заключає угоди з іншими країнами, здійснює захист внутрішнього ринку, створює більш благоприємні умови для своїх корпорацій. Останнім часом ТНК, просуваючи принципи вільного обміну, лібералізації руху капіталів, товарів, послуг намагаються отримати багаточисельні гарантії захисту власних інтересів.

Перед українською молодою державою стоїть надзвичайно важливе завдання: в процесі трансформаційних перетворень обрати саме ту модель розвитку, яка найбільше відповідатиме її можливостям. Але при цьому недоречні популістські загравання на соціальних потребах людей, їх декларування, не підкріплені економічною спроможністю держави, які не тільки наблизять Україну до європейської інтеграції, але й посилять недовіру народу до неї. Слід оптимізувати такі індикатори соціальної держави, які сприяють цивілізаційному вибору України: масштаби захисту населення від стихійних ринкових сил і недостатнього рівня доходів; масштабність соціальних прав і соціальної підтримки; питома вага недержавних асигнувань на соціальні програми; масштаби індивідуального (колективного) фінансування соціальних програм; масштабні диференціації системи соціального забезпечення; масштаби гарантій забезпечення повної зайнятості населення; досягнення гідного життя людини на засадах справедливості.


Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПІСЛЯМОВА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА