• 3) глобалізація світової економіки, посилення взаємозв'язків і взаємозалежності країн, необхідність пристосування національних економік до змін у світовому господарстві, запровадження дієвих методів співробітництва задля міжнародної стабільності;
• 4) посилення ролі ТНК, діяльність яких виходить за національні межі;
• 5) інтенсивний розвиток процесів регіональної економічної інтеграції;
• 6) інтенсивний розвиток економічних відносин між юридичними особами різних країн;
• 7) загострення глобальних проблем розвитку людської цивілізації.
Всі ці проблеми повинні вирішити національні уряди, які повинні впливати на детермінанти національної конкурентоспроможності, які являють собою комплексну систему, яка знаходиться в постійному розвитку і впливають один на одного.
Глобальний розвиток вносить зміни в саму концепцію цивілізації, поскільки загроза ядерної катастрофи вперше в історії ставить питання про самовиживання людства. Звідси перед всіма державами стоїть задача формування нового світового порядку (світопорядку), який забезпечував би безпеку всіх народів і країн, сприяв би їх співробітництву на принципах гармонізації національних і міжнародних інтересів. Отже, процеси глобалізації сприяють єдності держави і вносять серйозні зміни в їх внутрішню і зовнішню політику, сприяючи укріпленню світового порядку з метою вирішення глобальних проблем сучасності. Проте, глобалізація несе в собі не тільки позитивні, але і негативні наслідки (Дж. Стігліц “Глобалізація та її розчарування”, 2000). Велика різниця між швидко зростаючими капіталами американських підприємців і погіршення економічного стану в країнах “третього світу”, а також в посткомуністичних країнах, слугує причиною міцного антиглобалістського руху. І хоча ряд економістів і політиків пояснюють негативні наслідки глобалізації суб'єктивними факторами, наприклад, помилками в діяльності Міжнародного валютного фонду, все ж таки ринкова економіка з її механізмами конкуренції, намаганнями добути максимально можливий прибуток, протиборством окремих корпорацій і країн, наявністю взаємовиключних інтересів, перетворює такі вимоги політики глобалізації, як скоординованого впливу на світову економіку, прозорість економічної діяльності держав. Зростання впливу глобалізації на життя всіх держав не може не впливати на внутрішні і зовнішні функції держави.
Головним суб'єктом сучасного світовлаштування, світових ринків, товарів, послуг і капіталів, виступають національні держави і ТНК. При цьому транснаціональний бізнес, який контролює до 60% світового товарообороту, не тільки якісно протидіє економічній могутності і впливу національних державних структур, але все більше перетворюється в самостійну самовідтворюючу економічну підсистему світової економіки із своєю власною структурою, економічними і організаційними взаємозв'язками, що обслуговують рух товарів, послуг, технологій. Ключове питання європейської геополітики в останні роки – питання, чи зможе об'єднана Європа стати на противагу США в реальному світі. Незважаючи на те, що процес інтеграції йде повільно і суперечливо, вже сьогодні очевидно, які безпрецедентні можливості інтеграція відкриває у сфері економіки, політики та оборони. Процес створення Європейського Союзу і єдиної європейської валюти дозволив зблизити основні показники економічного і воєнного розвитку європейських країн та США, проте суперечності стратегічного характеру при цьому не зникли, а напроти, загострилися.
Міжнародні інститути (МВФ, ВБ, ВТО) упроваджують в практику правила вільного обміну, підтверджуючи принципи лібералізму, добиваючись вирівнювання конкурентних умов для діючих на глобальному ринку “акторів”. Сучасна держава слідкує за дотриманням умов справедливої конкурентної боротьби і приймає в цих цілях участь у міжнародних організаціях, заключає угоди з іншими країнами, здійснює захист внутрішнього ринку, створює більш благоприємні умови для своїх корпорацій. Останнім часом ТНК, просуваючи принципи вільного обміну, лібералізації руху капіталів, товарів, послуг намагаються отримати багаточисельні гарантії захисту власних інтересів.
Перед українською молодою державою стоїть надзвичайно важливе завдання: в процесі трансформаційних перетворень обрати саме ту модель розвитку, яка найбільше відповідатиме її можливостям. Але при цьому недоречні популістські загравання на соціальних потребах людей, їх декларування, не підкріплені економічною спроможністю держави, які не тільки наблизять Україну до європейської інтеграції, але й посилять недовіру народу до неї. Слід оптимізувати такі індикатори соціальної держави, які сприяють цивілізаційному вибору України: масштаби захисту населення від стихійних ринкових сил і недостатнього рівня доходів; масштабність соціальних прав і соціальної підтримки; питома вага недержавних асигнувань на соціальні програми; масштаби індивідуального (колективного) фінансування соціальних програм; масштабні диференціації системи соціального забезпечення; масштаби гарантій забезпечення повної зайнятості населення; досягнення гідного життя людини на засадах справедливості.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПІСЛЯМОВА“ на сторінці 2. Приємного читання.
