• 3) світовий ринок і міжнародна торгівля;
• 4) міжнародна валютно-фінансова система.
Економічна глобалізація – це тенденція до утворення всесвітнього інвестиційного середовища та інтеграція національних ринків і капіталів. Передумовами економічної глобалізації вважають:
• дерегулювання фінансових ринків і пов'язаної з ними діяльності;
• технологічний процес, що дозволяє здійснювати в світовому масштабі моніторинг фінансових ринків, проведення фінансових операцій, аналіз можливих ризиків;
• зростаюча інституціоналізація фінансових ринків.
Інтенсивне формування глобальних ринків, що супроводжується хвилею демократичних перетворень у всьому світі, під егідою СБ і МВФ, сформувало не тільки механізм економічної глобалізації, але і широкі соціокультурні і соціально-політичні наслідки цього процесу. Ключова ідея неоконсервативно!' революції глобалізації – пріоритет автентичних цінностей, які зводяться до дерегулювання економіки, що привело до розриву з ліберальною традицією XX ст., яка вбачала в державному втручанні гарантію підтримки ліберального правопорядку у суспільному житті. Зміна ролі держави в економіці і ширше – у функціонуванні найважливіших для життєдіяльності суспільства елементів інфраструктури свідчить про співпадіння неоліберальних і неоконсервативних цінностей.
Приватизація – універсальний інструмент, за допомогою якого відбувається витіснення держави із найважливіших сфер держави. Проте метою приватизації є комерціалізація цих сфер, що забезпечує інтеграцію в систему глобальних ринків. Саме зв'язок приватизації і комерціалізації створює дійсний механізм процесу глобалізації в її економічному аспекті. Глобалізація змушує всі країни пристосовувати свої економічні інститути до нових вимог. Під впливом глобалізації у розвинутих країнах спостерігається часткова або повна відмова від курсу на підтримку “держави заможності”, а в країнах, що розвиваються – широкомасштабна лібералізація економіки. Глобалізація різко інтенсифікує могутність власників капіталу – інвесторів, багатонаціональних компаній і глобальних фінансових інститутів.
В самому широкому смислі під економічною глобалізацією розуміється зникнення економічних меж між державами, формування нових міжкордонних механізмів нагромадження і руху капіталів. Провал “командних економік” європейських соціалістичних країн і СРСР закріпило сприйняття безальтернативності процесу глобалізації – світової економіки як перемоги капіталістичної економіки. І навіть такі країни, як КНР і В'єтнам, які не зазнали колапсу однопартійної політичної системи, змушені були визнати переваги ринкової економіки. Американський дослідник міжнародних економічних відносин Дж. Гарретт виокремлює три головних механізми глобалізації світової економіки:
• 1. Зростаюча конкуренція у світовій торгівлі.
• 2. Виробництво, що набуває багатонаціонального характеру внаслідок прагнення виробників до динаміки виробничих потужностей, збільшуючи власні прибутки.
• 3. Посилення міжнародної інтеграції фінансових ринків.
Глобальна фінансова криза 1997-1998 pp. продемонструвала, що ці механізми можуть виходити з-під контролю окремих держав і міжнародних організацій, якщо некритично сприймати цінності лібералізму.
Перехід економіки на ринкові механізми супроводжується копіюванням визначальних елементів ринкового механізму, як міжнародні торгові угоди, інвестиційна політика, податкова політика, банківська опіка, конвертованість національної валюти, стимулювання іноземних інвестицій, контроль над корупцією. Таким чином, мережа міжнародних угод, що розширяється, сприяє глобальній інтеграції національних економік. Суперечливі відносини конкуренції і кооперації між фірмами у процесі глобалізації доповнюються зростаючою транскордонною мобільністю капіталів і обмеженнями, що накладаються державами на міжнародну міграцію робочої сили. Глобальна інтеграція в економіці внаслідок загострення конкуренції на ринках праці часто супроводжується спалахами націоналізму і расизму в політиці. Все це підсилює глобальну нестабільність, яка властива олігопольним структурам ринків, що поглиблюється володарюванням монетаристських доктрин, у центрі яких саморегуляція економіки. Ефективне подолання глобальної економічної загрози немислиме без прийняття певних антикризових заходів, що зачіпають як фінансові системи певних країн, так і всієї світової спільноти.
Таким чином, як відмічає Е. Гідденс, процеси глобалізації є найбільш важливими соціальними зламами, які сьогодні відбуваються у світі. Амбівалентність методів глобального управління сама по собі може стати фактором, який дестабілізує світову ситуацію, що виразно продемонструвала фінансова криза 1997-1998 pp. Фактично мова йде про оволодіння техніками впливу на розбурхані процеси, інтенсивність і спрямованість яких визначається такими “аттракторами”, як культурні архетипи, що детермінують динаміку процесу глобалізації. Таким чином, слід зробити висновки:
• 1. Економічна глобалізація співпадає з процесами глобалізації і включає процеси економічної систематизації, встановлення і розвитку міждержавних відносин, виникнення глобальної культури і глобальної свідомості.
• 2. Економічна глобалізація включає систематичне взаємопереплетіння всіх економічних і соціальних зв'язків, які не можуть бути автаркічними (ізольованими), так як вони впливають один на одного.
• 3. Економічна глобалізація передбачає розвиток комунікацій, переміщення товарів, послуг, людей, капіталів, а також розмивання кордонів національних держав.
• 4. Економічна глобалізація сприяє становленню гнучкого і багатоцентрового характеру міжнародних відносин.
Економічну глобалізацію слід розглядати як процес інтеграції різноманітних культур в єдину ринкову логіку, так як формування культури є одночасно результатом глобалізації, умовою її подальшого розвитку. В процесі глобалізації формується одноманітність соціально-економічних умов і в той же час спостерігається збільшення індивідуалізму. Економічна глобалізація – це процес, що означає формування “homo economicus”, який підпорядковує людську діяльність інтересам грошового нагромадження. “Бережлива раціональність” розчиняє всі минулі цінності в ринковій вартості, заміщує основні моральні цінності людства цінностями “раціональної ефективності”. В її основі лежить утилітаристська модель: моральне те, що приносить найбільшу користь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
