• держава захищається від агресора, здійснюючи своє право на індивідуальну або колективну самооборону, згідно із ст. 42 Статуту ООН;
• згідно із рішенням Ради Безпеки ООН або регіональних органів про проведення збройної акції держава приймає участь в організованій збройній боротьбі з порушниками загальновизнаного порядку в світі, або в регіоні, коли збройні акції за своїми масштабами перевершують конфлікт;
• перманентні збройні сутички, в основі яких - релігійні суперечності, несумісні політико-правові переконання, культурні розбіжності, інші чинники соціокультурного характеру, згідно із концепцією „конфлікту цивілізацій" С. Хантіштона, переростають у війну.
Розглянувши соціально-політичні та правові ознаки війни, є можливість надати авторське визначення.
Війна – це легітимне організоване застосування державою збройної сили для досягнення цілей політики шляхом широких насильницьких дій проти держави-противника чи інших значних соціальних сил, масштаб та інтенсивність яких не припускають іншого тлумачення політичних намірів сторін.
Практичне подолання війни як засобу вирішення соціально-політичних суперечностей пов'язане з розвитком культури миру і цивілізації відносин світового співтовариства демократичних держав, з встановленням поваги до інституту міжнародного права, розв'язанням глобальних і локальних проблем спільними зусиллями об'єднаних націй. Особливе значення задля цього має подолання нерівномірного економічного розвитку світових регіонів, конфліктності обраного деякими країнами радикального соціально-політичного устрою і іншого, ніж прийнято у даний історичний час, способу розвитку, а також ідеологічної й релігійної непримиренності, традиції звернення до силових засобів політичного дійства.
Політологічний аналіз змісту війни є доволі незвичною справою для літератури на теренах України—тільки у підручнику В. Рябова і М. Томенка є невеличка глава, присвячена війні. Ми пропонуємо звернутись у вище заявленому аналізі до питань змісту війни, ЇЇ причин, наслідків, до поняття „перемоги" у війні.
З цієї точки зору визнаємо дві головні сторони змісту війни — воєнно-технічна, так би мовити організаційна, та політична, яка, як правило, домінує над першою, названою К. Клаузевіцем насильницькою.
Технічна сторона війни постійно еволюціонує — це залежить від історично обумовленого характеру наступальної та оборонної зброї, які взаємно обумовлюють одна одну та знаходяться у суперечливій єдності: спис та щит, стріла та панцир, куля і бронежилет, ракета та протиракетна оборона. В XXI столітті вважається, що сучасна війна „ведеться у технічно вишуканій формі".
Чим більш руйнівна сила складає елемент технічної сторони війни, тим сильніший її вплив на політичну стратегію. Так, на думку американського генерала О. Андерсена, ядерна зброя при ЇЇ застосуванні першими перетворює наступальну війну у оборонну, бо такі дії відвертають небезпеку від США та їх союзників. Ця ідея софістична по своїй суті (її сутність вдало розкрив президент США Г. Трумен, вказавши: „Превентивна війна - це софістична дурниця, бо війна не може відвернути війну, проте може зламати мир") була, однак, підтримана іншими військовими керівниками.
Політична сторона війни залишається відносно стабільною - досягти поставлених урядом цілей збройним знаряддям, бо хоча й воюють народи, рішення щодо проведення, продовження, припинення війн приймаються політиками. Водночас, сучасна політика стає значно складнішою за політику попередньої „до глобалізаціонної" епохи: відбувається певне „послаблення" ролі держав у формуванні міжнародної політики, зростає культурно-політична експансія окремих держав та Альянсів, у боротьбі за гегемонію стає все більше конкурентів.
Таким чином, війна у політологічному аспекті з соціально-політичне явище соціального насильства збройними механізмами і засобами, яке сотнями зв'язків пов'язано з глибинними основами політики держав і значних політичних сил.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства“ на сторінці 4. Приємного читання.
