Давньокитайський мудрець Конфуцій, зокрема, поділяв людей на тих, хто може здійснювати керівництво суспільством та на тих, хто лише утворюють труднощі на цьому шляху. До лідерів політичної сфери Конфуцій не відносив жінок і відтепер ця традиція живе також у інших сферах життя. Так, у Японії та Китаї жінок-менеджерів вищої ланки управління менше 1 %, у той час як у США їх кількість перевищує 20%.
У Стародавній Греції Плутарх і Геродот лідерами вважали тих, хто у скрутні часи, завдячуючи своїй силі, розуму, хитрощам, сміливості, дістають підтримку і визнання громадян. У Я. Макіавеллі державець. Володар держави, головнокомандувач національного війська і є одночасно політичним лідером держави.
Фр. Ніцше мабуть що найбільш емоційно і схвильовано звернувся до феномену лідерства, як до особливого біологічного типу людини, яка є зв'язком між минулим і майбутнім людства. Це - „лев, який сміється", бо він не тільки сміливо дивиться в очі небезпеці, але і глузує з неї. У роботах Фрідріха Ніцше "Так казав Заратустра", " По той бік добра і зла" лідер є представник непоборного роду "гіперборейців". Лідер ігнорує загальнолюдську мораль — знаряддя та схованку слабких. Він не просто веде за собою своїх прибічників — він стоїть над ними. "Я люблю тих, хто як важкі краплини поодинці падають з темних хмар, що нависають над людьми — вони віщують блискавку", - словами Заратустри віщує Ніцше.
Для К. Маркса політичний лідер є той, хто більше за інших бажає соціально-політичних змін, хто бачить політичну перспективу розвитку суспільства далі всіх. По суті, це революціонер, який веде за собою маси.
У сучасній політичній теорії, як водиться, немає однозначного тлумачення феномену лідерства. Для розкриття його змісту ми виділимо такі складові, атрибути політичного лідерства.
• 1. Лідерство виникає як об'єктивна потреба членів соціальної групи у формі очікувань та вимог до свого провідника, якому передається певний обсяг прав та відповідальності.
• 2. Феномен лідерства може бути пояснений, кажучи словами термінології Курта Левіна, єдністю психологічного поля" між ним та оточенням (масою), яке без застережливо довіряє лідеру.
• 3. Лідерство, скоріш за все, це неформальні відносини між суб'єктами політики, тому слід розрізняти поняття: "лідер", " керівник", "менеджер", "управлінець" тощо. Останні займають певні посади, мають визнаний суспільний статус, нормативні права та обов'язки і користуються, скоріш, вимушеним визнанням підлеглих.
• 4. Наявність у політичного лідера особливих харизматичних якостей (у цьому контексті ми підтримуємо теорію рис лідерства), що буденною мовою виражається словосполученням "яскраво виражений лідер" з надзвичайними психологічними рисами. Так, новий політичний лідер партії лейбористів Великої Британії Гордон Браун (як кажуть британці, "нахмурений шотландець") явно поступається у цьому відношенні колишньому лідерові Тоні Блеру — комунікабельному, яскравому колишньому керівникові англійського уряду. Недарма останній після відставки займається облаштуванням складних міжнародно-політичних справ.
• 5. В сучасних умовах феномен політичного лідерства проявляє свій опосередкований характер, бо взаємодія лідера з масами, з виборцями відбувається, як правило, через ЗМІ, забезпечується різного роду „промоутерами", спеціалістами „ПІАР- менеджменту", тому слід враховувати відмінність між образом лідера та його реальними здібностями й можливостями впливати на політичний процес.
• 6. Слід вказати також на особливо складні тендерні аспекти політичного лідерства, бо сучасні політичні лідери великих потужних країн - здебільшого чоловіки. Заданими Міжпарламентського Союзу у депутатському корпусі планети не більше 13% жінок (а в Україні в два рази менше), тому жінки-лідери скоріш є виключенням: такими були баронеса Маргарет Тетчер (Велика Британія), Беназір Бхутто (Пакистан), Індира Ганді (Індія), а тепер є Ангела Меркель (ФРН). Трагічна загибель Бхутто, як і у свій час вбивство І.Ганді показують, на наш погляд, реальну силу останніх та побоювання їх противників стосовно непоборних можливостей жінок-лідерів у чесній боротьбі.
Таким чином, лідерство є особливий суспільний феномен, коли видатні особистості, завдячуючи непересічним якостям та вмінням впливу на маси, особливостям соціально-політичної ситуації, мають здатність очолювати масові рухи за суспільні перетворення або керівництво суспільством в цілому.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер“ на сторінці 2. Приємного читання.
