Ще одним аргументом у критиці дієвості представницької демократії є "європеїзація" демократичних моделей. Як вказував колишній Президент Турції Б. Єджевіт, тип демократичного устрою у мусульманському світі залежить від культурних, законодавчих, інституціональних, структурних особливостей суспільства. Так, у Афганістані Ллойя-джирга виступає формою народовладдя, яка наближається до моделі прямого народовладдя, а система народних комітетів і конгресів Лівії є апробованою моделлю прямого народовладдя у країні арабського світу впродовж ЗО років.
Вельми сумнівна можливість за умов представницької демократії підвищити активність і залученість громадян до політичних перетворень. Адже найсучасніші і найновітніші політичні технології та "PR - акції" мають на меті лише одне - схилити умонастрої і симпатії широких верств населення на свій бік на термін виборчих кампаній. Справа дійшла до того, що на виборах міського голови у місті Хмельницькому у листопаді 2002 року—а це невелике місто визначається доволі високою активністю громадян — низьку активність виборців пояснювали "лінивими політичними технологіями". Залучені до виборів російські фахівці в галузі виборчих технологій відробили гроші та поїхали, голову міськради було обрано при 45% явки виборців. Американський часопис "Week" вказує, що політичні технології не розвивають політичне мислення виборців взагалі, вони засновані на психологічній привабливості коротких гасел. Останні вибори у Сербії 2007 року, що були ареною боротьби за принципові питання подальшого розвитку країни, ЇЇ територіального устрою, зібрали лише 60% виборців, які прийшли на виборчі дільниці у другій половині дня, бо спочатку явка голосуючих не перевищувала 20%.
Мислителі сучасності висловлюють обґрунтовані побоювання стосовно кризи сучасної демократії: Лауреат Нобелівської премії миру М. Горбачов ознаки такої кризи вбачає у відсутності діалогу між владою і народними масами, між світовою владою, яка спирається на потужність єдиної для розвинених країн глобалізованої економіки та національними громадянськими інститутами, в результаті чого зневірені маси виходять на вулицю, вдаються до екстремістських дій. На його думку, це глибинна криза сучасної демократії, яка, очевидно, вичерпала ресурс історичного розвитку.
Крім того, відсутні демократичні засади встановлення нового світового порядку, що розробляються лідерами "зверх держав" та потужних у воєнно-економічному відношенні країн (група G8). Бідності стало більше, незважаючи на так званий "поступ демократії" по світу, сформувався "четвертий світ", у якому майже мільярд людей живуть на Г-2 долари на добу. У сучасній Кенії, де спалахнули протести опозиції навколо результатів президентських виборів 2007 року, мільйони людей мають щоденний заробіток менше 1 долара на день.
У сучасній політології зарубіжними вченими вводиться нове поняття - глобальна демократія, яка виглядає не дуже „демократично", бо сильні країни мають асиметричний вплив на слабкі, вважає Каушик Басу, професор Массачусетського інституту технологій. Так, Китай може погрожувати Тайваню цілим спектром санкцій, а останній практично безсилий по відношенню до КНР на міжнародній арені. Теж саме можна сказати відносно країн - рівноправних членів ООН США та Куби. Вади глобальної демократії полягають у порушенні принципу справедливості при прийнятті рішень міжнародними інституціями: так, МВФ і Світовий банк надає перевагу тим країнам, які є більшими донорами. Далі, процес прийняття рішень у міжнародних глобалізованих організацій менш прозорий, ніж всередині країни, бо могутні держави, незважаючи на принцип „одна країна - один голос" мають можливості проштовхувати свої рішення за лаштунками цих організацій.
Таким чином, при здійсненні демократії слід зважати на низку загроз реальному народовладдю у вигляді інституту представництва, абсентизму, маніпулювання волею народу, "тиранії мас". Протистояти таким загрозам може громадянське суспільство, яке передбачає доволі високий рівень громадянської демократичної культури.
Громадянське суспільство як царина демократії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загрози реальній демократії та її захист“ на сторінці 2. Приємного читання.
