Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

Основи сучасної політології

Зовнішня політика української держави має бути політикою миру та проводитись в інтересах народу на основі пріоритету загальнолюдських цінностей. Інтеграція України, як миролюбивої демократичної держави, у світове співтовариство повинна бути спрямованою на забезпечення мирних і дружніх стосунків з усіма сусідніми державами.

Сучасний лівий рух в Україні відновився 1991 року, коли Міністерство юстиції зареєструвало Комуністичну партію України. Проте 30 серпня 1991 року, після провалу путчу Державного комітету з надзвичайного стану. Президія Верховної Ради України заборонила діяльність КПУ. Але вже у жовтні 1991р. на уламках КПУ виникла Соціалістична партія України. Пізніше, 14 травня 1993 року, Президія Верховної Ради ухвалила рішення, за яким громадяни України, що поділяють комуністичні ідеї, отримали можливість створювати партійні організації.

Сьогодні лівий спектр — приблизно 36 політичних партій - від КПУ, СПУ до СДПУ(О) та ПР, які вважають себе лівоцентристськими. Крім того, це ліворадикальні політичні утворення — Комуністична партія робітників та селян, Прогресивна соціалістична партія України, Всеукраїнська політична партія „Братство", Політична партія „Союз анархістів України".

Якщо оцінювати програмні документи партій лівого напряму в цілому, то слід зазначити, що більшість з них розроблені недостатньо глибоко, страждають на популізм. Головні цілі в них визначені в більшості ідеалістично, а механізми їх досягнення не передбачені. Лише в програмах СПУ, СДПУ(О), ПР більш-менш розкрито позицію партій щодо реформування основних сфер суспільного життя.

Найбільш системно питання загальної політики виражені у 12 партій лівого напряму: Прогресивна соціалістична партія України; Комуністична партія України; Демократична партія України; Соціал-демократична партія України; Республіканська партія України; Партія Регіонів; СДПУ(О); Всеукраїнська політична партія „Братство"; Соціалістична партія України (СПУ); Партія захисників Вітчизни; Партія пенсіонерів України; Комуністична партія робітників і селян.

Позиція більшості лівих партій стосовно наявних або потенційних загроз спирається на два принципи: перший—немає постійних ворогів, немає постійних союзників, а є тільки постійні інтереси, другий — в боротьбі за Радянську владу і соціалізм нам протистоїть перш за все світовий капітал з могутньою воєнно-політичною організацією НАТО, яка захищає інтереси "золотого мільярда" людства. Зовнішня безпека України має підтримуватися шляхом запровадження принципу "розумної достатності" оборонного будівництва, але аргумент військової сили не втратив своєї ролі у міжнародних відносинах. Реальність зовнішньої загрози для національної безпеки держави ці партії пов'язують з процесами глобалізації, що поглиблюються та призводять до подальшого формування світового ринку і світових виробничих сил, інтернаціоналізації капіталу. Це дозволяє розвинутим країнам нав'язувати іншим державам невигідні для них принципи міжнародних стосунків, а також встановлювати контроль над стратегічно важливими регіонами планети. Головна загроза національній безпеці держави — втрата економічної незалежності, перетворення на сировинний придаток і джерело робочої сили для розвинених капіталістичних країн.

При визначенні пріоритетних напрямків зовнішньої політики майже всі партії перевагу віддають розвитку відносин з країнами СНД, виступають за консолідацію та захист слов'янства, і лише незначна частина лівих партій бачать Україну незалежною, нейтральною країною, рівноправним членом світової спільноти, регіональним східноєвропейським лідером у створенні системи європейської безпеки, що ґрунтується на принципах позаблоковості.

Визначення стратегічних союзників на випадок воєнної загрози у "лівих" традиційне. Це - братерські народи Росії, Білорусі та інші республіки колишнього СРСР. Окремо можна виділити позицію СДПУ(О), яка у своїй основній програмі виступає за: зміцнення стратегічного партнерства з Росією і США, розширення співробітництва з країнами СНД, східноєвропейськими країнами, державами чорноморсько-балтійського регіону, балканськими країнами; збереження без'ядерного позаблокового статусу України. До першочергових пріоритетів зовнішньої політики України СДПУ(О) відносить зміцнення стратегічного партнерства з Росією, вважає, що європейський вибір України не означає відмови від вікових традицій дружби і добросусідства, що склалися між українськими та російськими народами. Одночасно СДПУ (О) у своїй програмі вказала на необхідність зміцнення співробітництва з НАТО. Україна, на їх думку, повинна використовувати можливості, що надає їй Хартія про особливе партнерство з НАТО. Вони за формування нової системи загальноєвропейської колективної безпеки.

Переважна більшість партій лівого спрямування вважають можливим створення системи колективної безпеки, перш за все з Росією і Білоруссю, іншими країнами СНД, створення єдиних професійних збройних сил, підлеглих колегіальному органу Співдружності. Ліві виступають проти реалізації планів включення України до військових структур НАТО, перетворення її на санітарний кордон між Заходом та Росією.

Соціалісти та партія „Союз" вважають помилковим розширення військової організації НАТО на Схід, наполягаючи на підготовці і проведенні наради держав з питань безпеки і співробітництва в Європі. Деякі політичні партій лівого спрямування вважають, що Україна повинна мати можливість рішучого застосування військової сили для захисту своїх життєво важливих (національних) інтересів у випадках, коли потенціал невоєнних засобів уже вичерпано.

ВИСНОВКИ

1. Досвід розвинутих парламентських демократій свідчить, що від політичних партій, які формують уряди та парламенти, все більше залежить демократизація суспільства. Тому спроби реалізації заходів конституційної реформи в Україні 2004-2006 рр. значно посилило увагу до політичних партій, оскільки вони стають суб'єктом державної політики.

Процес трансформації партійної системи в Україні триває в кількісному і в якісному вимірах. Системними ознаками партійного життя в Україні стали багатопартійність, між-партійна (між-блокова) взаємодія, активний вплив на конституційні органи влади, включення військово-політичних питань до партійного будівництва.

2. Найбільш проблемним залишається питання зовнішньополітичних орієнтирів держави. Якщо праві партії підтримують євроатлантичну інтеграцію України та вимагають її інтенсифікації, то ліві наголошують на необхідності припинення, демонтажу контактів із Заходом та прискореного військово-політичного співробітництва України з РФ та іншими державами СНД.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

• 1. Знайдіть історичні передумови та соціальні причини виникнення протополітичних організацій (партій).

• 2. Які історичні типи політичних партій зафіксовано в соціально-політичній історії людства?

• 3. Визначте основні характерні ознаки (атрибути) політичної партії.

• 4. Дайте визначення політичної партії та партійної системи.

• 5. Розкрийте зміст терміну "партійно-політичний спектр сучасної України".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

  • Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Методологічні засади, категорії та принципи політології

  • Основні парадигми політичного мислення

  • Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

  • Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

  • Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

  • Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

  • Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

  • Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

  • Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

  • Політична влада - вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

  • Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

  • Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

  • Типи, види політики та специфіка їх змісту

  • Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

  • Політична ідеологія та політична психологія

  • Основні ідейно-політичні течії сучасності

  • Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

  • Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

  • Типи сучасних політичних систем

  • Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр.

  • Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

  • Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

  • Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

  • Типологія політичних партій. Типи партійних систем

  • Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни
  • Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава.

  • Загрози реальній демократії та її захист

  • Громадянське суспільство як царина демократії

  • Громадянське суспільство і правова держава

  • Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

  • Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

  • Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

  • Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

  • Політичний зміст сучасних форм соціального насильства: воєнно-політичні конфлікти, внутрішній та міжнародний тероризм

  • Мир як соціально-політичний стан суспільства

  • Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі

  • Структура, види, типи, форми прояву політичної культури

  • Політична культура керівника - системна громадянська якість

  • Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку

  • Геополітика як галузь сучасного політичного знання

  • Основні школи і напрямки геополітики

  • Поняття нового світового порядку та місце воєнно-блокової політики в ньому

  • ВИСНОВКИ