Якість парламентських дебатів

Канадський мультикультуралізм

Певним чином уряд відповів також на тиск реформістів. Оттавській фірмі Брайтон Рісерч було доручено вивчити програму. Її звіт, Стратегічна оцінка програм мультикультуралізму, було подано у березні 1996 року. Автори звіту вважали за необхідне протидіяти "уявленню про те, що мультикультуралізм є 'програмою для груп з особливими інтересами', а не програмою для всіх канадців" [17, 76]. Політика мультикультуралізму має, отже, робити наголос на цілях, "з якими всі канадці можуть солідаризуватися", як от "інтеграція та соціальна згуртованість" [17, 71-2]. Геді Фрай, який на початку 1996 року змінив Шилу Файнстоун на посаді міністра у справах мультикультуралізму, не був, вочевидь, у захваті від висновків звіту.

Міністерство спадщини Канади не розголошувало звіт, поки його частини не просочилися у ЗМІ. Після публікації документу у жовтні 1996 року у повідомленні Міністерства для преси цитувалися слова Фрая: "Хоча цей звіт дав нам цінні відомості, він не дав нам повної картини" і "Я не з усіма рекомендаціями згоден" [32].

Проте програму мультикультуралізму було до певної міри оновлено. Не очевидно, що це переформулювання справило великий вплив на фактичну роботу програми.

У 1998 році Міністерство спадщини Канади надало Генеральному ревізорові свою останню редакцію завдань програми. У списку зовсім не згадується збереження культури або мови, натомість у центр уваги поставлено такі цілі як "повноцінна й активна участь етнічних, расових, релігійних і культурних спільнот у житті Канади", "визначення й усунення перешкод на шляху до рівного доступу" для цих спільнот, протидія "мотивованій ненавистю діяльності" і тому подібне [2].

Залишаєшся з враженням, що принаймні у питанні мультикультуралізму парламент був не стільки дорадчим органом, що визначає політику, скільки незграбною спеціальною робочою групою, яка дає урядові підказки про найліпший спосіб рекламування й вдосконалення політики.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Канадський мультикультуралізм» автора Бахов І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Якість парламентських дебатів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ I. Основні поняття мультикультуралізму

  • Мультикультуралізм

  • Культура

  • Межі культури

  • "Спільна" культура?

  • Розділ II. Критика мультикультуралізму кінця XX сторіччя

  • Огляд книги "Торгівля ілюзіями" Ніла Бісундата

  • "Націоналізм без стін" Ричарда Ґвина

  • Огляд книги "Хто убив канадську історію?" Джека Ґранатстайна

  • Резюме класичних праць

  • Мультикультурофобія: ретельний розгляд

  • Законсервований і монолітний мультикультуралізм

  • Аспекти політики мультикультуралізму

  • Причинно-наслідковий зв'язок в класичних працях

  • Спокусливість казки мультикультурофобії

  • Мультикультурофобія і лихо політичної коректності

  • Мультикультуралізм у парламенті, 1994-95 рік

  • Критичні відгуки Квебекського блоку про мультикультуралізм

  • Критичні відгуки Реформістської партії

  • Реакція лібералів

  • Якість парламентських дебатів
  • Мультикультуралізм у новинах ЗМІ, 1995 рік

  • Методологія

  • Вибір статей

  • Спрямованість висвітлення

  • Газета "Альберта Ріпорт" (Alberta Report)

  • Газета "Ґлоуб енд Мейл" (Globe and Mail)

  • Газета "Ванкувер Сан" (Vancouver San)

  • Газета 'Ле Девуар' (Le Devoir)

  • Розділ III. Мультикультуралізм після 11 вересня 2001 року

  • Деніел Стоффман і канадська імміграційна політика

  • Мартін Коллакотт і терористична загроза

  • Парламент Канади, 2005-2006 pp.: сумнівний тріумф мультикультуралізму

  • Мультикультуралізм у новинах ЗМІ, 2006 рік

  • Аналіз кожної газети

  • Ванкувер Сан (Vancouver Sun)

  • Ле Девуар (Le Devoir)

  • Нешнл Поуст (National Post)

  • Розділ IV. Мультикультуралізм і основні потреби суспільства

  • Цінності або зброя і в'язниці?

  • Якого суспільства ми хочемо?

  • Чого потребує це суспільство?

  • Висновок