Розділ «9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні»

Інформаційна безпека

Для забезпечення необхідної адекватності, гнучкості й безперервності підготовки фахівців ІБ функціонує розгалужена система курсів перепідготовки, підвищення кваліфікації та навчальних центрів у складі:

навчальних підрозділів післядипломної освіти ВНЗ і науково-дослідних установ; навчальних центрів відповідних відомств;

навчальних підрозділів великих корпорацій, компаній, підприємств;

навчальних центрів фірм-виробників ІТ-продукції;

філій великих міжнародних спеціалізованих ІТ-академій;

окремих комерційних навчальних структур.

Контроль за організацією і програмами курсової підготовки, ліцензування освітньої діяльності курсів покладається на уповноважений державний орган - управління ліцензування, акредитації та нострифікації МОН України за участі відповідних відомств. При цьому особлива увага повинна приділятись аналізу кадрового забезпечення курсової підготовки комерційними підрозділами, проведенню атестації науково-педагогічних (педагогічних) працівників, які займаються підготовкою (перепідготовкою) кадрів. Вони повинні мати вищу освіту, обов'язкову спеціальну підготовку у галузі ІБ та досвід викладацької роботи.

Участь у контролі за організацією і програмами підготовки, ліцензуванні освітньої діяльності (на рівні експертів), участь у розробці і корегуванні змісту курсової підготовки, крім комерційних структур і фірм-виробників IT, повинні брати ще й представники відомств і підприємств, чиї фахівці проходять курсову підготовку, а також обов'язково ВНЗ для забезпечення узгодженості й безперервності навчання.

Ефективним шляхом підвищення якості та гнучкості змісту навчання є відкриття на базі ВНЗ, крім власних підрозділів післядипломної освіти, відділень міжнародних спеціалізованих фірм -мережевих академій, у яких мають змогу пройти навчальні курси і студенти під час отримання базової вищої освіти. Прикладом такої співпраці є відкриття локальних мережевих академій "Cisco" у 18 ВНЗ України, зокрема у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, Національному авіаційному університеті, Харківському національному університеті радіоелектроніки, Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації НТУУ "КПЬ та ін.


9.2.2. Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки


Актуальними для усіх країн є не тільки проблеми забезпечення достатньої чисельності й кваліфікації фахівців ІБ, але й проблеми їх професійного відбору та виховання для майбутньої професійної діяльності, яка була б узгоджена з інтересами держави і суспільства. Тому важливим завданням підготовки фахівців ІБ є розробка і впровадження таких методів навчально-виховного процесу, які б гармонійно поєднували навчання сучасним інформаційним технологіям а формуванням високих моральних якостей для вироблення імунітету до скоєння комп'ютерних злочинів.

Про актуальність цього завдання свідчить чисельна статистика порушень інформаційного законодавства фахівцями ІБ, їх використання для скоєння комп'ютерних злочинів. Це підтверджується і соціологічними дослідженнями студентів і фахівців ІБ.

Так, Г. Маклаков наводить тестування студентів ВНЗ м. Севастополя, які навчались за спеціальностями: "Комп'ютерні системи і мережі", "Системи захисту від несанкціонованого доступу", "Захист інформації в комп'ютерних системах і мережах" та ін. (усього 125 осіб). Тестування виявило не тільки вкрай низький рівень знань інформаційного законодавства, але й достатньо лояльне ставлення до його порушення. Найбільш тривожним є аналіз мотивації студентів до вибору спеціальності:

38 % опитуваних вважають за необхідне використовувати знання технології хакерських атак для побудови ефективного захисту;

17 % студентів бажають вивчати методи здійснення комп'ютерних злочинів з метою заробітку на зломі інформації;

13 % опитуваних допускають можливість здійснення протиправних діянь за необхідності помститися кривднику.

Виходить, що частина студентів пішла навчатися технологіям захисту інформації, щоб свідомо використовувати свої знання для здійснення комп'ютерних злочинів.

Постає питання, чому до відбору і підготовки фахівців у галузі державної та військової безпеки визначені додаткові вимоги, а до підготовки цивільних фахівців у галузі інформаційної безпеки аналогічні вимоги не визначаються? Зрозуміло, що порушення норм їх професійної діяльності можуть призвести до втрат, які в умовах інформаційного суспільства будуть не менш суттєвими, ніж у визначених сферах.

Таким чином, є доцільним доповнити умови прийому студентів на спеціальності у галузі ІБ, в першу чергу за напрямами галузі знань 1701 "Інформаційна безпека" нормами професійного відбору. Багатий досвід професійного відбору, тестування кандидатів на навчання для забезпечення високих морально-етичних і необхідних психологічних якостей напрацьований військовими навчальними закладами, ВНЗ Служби безпеки, МВС.

Заслуговує уваги досвід професійного відбору кандидатів на навчання в галузі ІБ у ВНЗ Росії. Так, деякими ВНЗ запроваджена процедура попереднього дистанційного відбору вступників та визначення готовності до навчання за визначеною спеціальністю з використанням Інтернет-технологій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ

  • 1.3. Інформаційно-психологічний вплив

  • РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

  • РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

  • 3.2. Технології масового маніпулювання

  • РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

  • 4.2. Узагальнення моделі психологічного маніпулювання

  • РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ

  • 5.2. Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами

  • 5.3. Соціальні міфи та стереотипи

  • 5.4. Поняття про сугестивні технології

  • 5.5. Поради щодо протидії маніпулюванню

  • РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

  • 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці

  • 7.4. Інтернет-ресурси пострадянського простору" присвячені гендерній проблематиці

  • 7.5. Гендерні особливості технологій інформаційно-психологічного впливу

  • ЧАСТИНА 2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 1.3. Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії

  • 1.4. Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 2.2. Формування основ теорії і практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919-1939)

  • 2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)

  • 2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)

  • РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 3.2. Організаційно-правові аспекти державної політики США у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • 4.3. Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 7.2. Організаційно-правові особливості побудови системи національної безпеки Китаю і функціонування її механізмів

  • ЧАСТИНА 3. ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 1.3. Однобічний характер використання свободи слова у діяльності ЗМІ

  • 1.4. Фактори впливу на діяльність ЗМІ

  • РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • 2.3. Чорний піар і "брудні" виборчі технології

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

  • РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

  • РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

  • РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні
  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи