Розділ «9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні»

Наприклад, попередній профвідбір було організовано на сервері Академії ФАПСІ (на сьогодні Академії Федеральної служби охорони Російської Федерації - Академії ФСО Росії). Кожного потенційного вступника під час дистанційного тестування діагностували за чотирма показниками:

1 показник - оцінка мотиваційних аспектів особистості (тест "Мотивація"): визначення мотиву вибору професії, стійкість професійної спрямованості, ціннісні орієнтації та моральні риси;

2 показник - оцінка психологічної стійкості особистості до протиправних дій - вивчення "психологічної спадковості";

3 показник - оцінка пізнавальної активності вступника "Творчий потенціал". Оцінюється рівень розвитку пізнавальних здібностей особистості, які визначають не тільки успішність отримання нових знань, вмінь та навичок, але й здібності до застосування їх у практичній діяльності.;

4 показник - оцінка активності особистості в досягненні визначеної мети ("Цілеспрямованість", "Готовність до ризику"), вміння об'єктивно оцінювати ситуацію і людей, визначати оптимальну стратегію поведінки.

Додатковий аналіз загальноосвітньої підготовки вступника дозволяє реально оцінити його шанси на вступ за цією спеціальністю та визначитись з рекомендаціями приймальної комісії.

Зрозуміло, що такі підходи ефективні за наявності достатнього конкурсу. Використання технологій дистанційного тестування також спрощує доступ вступника до інформації про ВНЗ та конкретні спеціальності підготовки, допомагає самостійно визначитись з індивідуальним вибором спеціальності, підвищити вірогідність успішності майбутньої професійної діяльності.

Враховуючи специфіку майбутнього об'єкта професійної діяльності, можливо припустити, що більшість кандидатів на навчання вже мають власний досвід спілкування з ІКТ, в першу чергу з Інтернет. Це дає можливість провести пошук інформації на вступника та додаткове вивчення його особистості, профілю поведінки в соціальних мережах Інтернет тощо. Принаймні кадрові агентства такі можливості вже активно використовують.

Не менш важливим є проведення заходів психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців ІБ, профілактичної і виховної роботи під час навчання.

На молодших курсах це комплексні заходи з виховання інформаційної культури, "інформаційної настороги" у використанні ПСТ, контролю за поведінкою майбутніх фахівців, сприяння критичному осмисленню деяких проявів молодіжних субкультур, зокрема "хакерствар.

На старших курсах кваліфіковане і глибоке осмислення норм інформаційного законодавства, спільна робота з представниками потенційних роботодавців, виховання корпоративної культури і солідарності.

Особливістю працевлаштування фахівців ІБ є необхідність максимального сприяння їх розподілу (працевлаштуванню) за фахом. Можливо були б доцільними (за аналогією з військовими ВНЗ) також заходи з обліку місць працевлаштування, підтримання зворотного зв'язку з фірмами та отримання відгуків на випускників за підсумками першого року роботи, сприяння їх подальшій курсовій підготовці (підвищенню кваліфікації).

Мотивацією для ВНЗ, випускників та роботодавців у цих питаннях могло б бути введення обов'язкової періодичної сертифікації фахівців ІБ.

9.2.3. Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави

Ми розглянули досвід створення та основні вимоги до удосконалення систем підготовки фахівців ІБ для різноманітних структур інформаційної безпеки. Водночас постає питання, наскільки наявність цих структур, навіть за умов їх найкращої організації та кадрового забезпечення, вирішує завдання забезпечення інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави?

Подальший розвиток ІС призводить до того, що інформаційні структури стають, по суті, основним джерелом інформації для людини, здійснюють безпосередній вплив на її психічну діяльність, на формування її соціальної поведінки. Фактично навкруги людини створюється її індивідуальний "віртуальний інформаційний простір", з можливістю майже безперешкодного доступу, моніторингу та диференційованого інформаційно-психологічного впливу на конкретну особистість.

Винахідник "всесвітньої павутини" Тім Бернерс Лі попередив про загрозу впровадження систем, які дозволяють автоматично відслідковувати інформацію і дії користувачів Internet і на цій основі створювати їхні "портрети".

Фактично більшість сучасних інформаційних технологій набула властивостей технологій спостереження, тобто технологій отримання (добування), цифрової обробки, накопичення в спеціалізованих базах даних (БД) та оперативного використання інформації про людину і соціум. До таких технологій можна віднести:

різноманітні соціальні мережі Internet (усього на 1 березня 2009 р. в Інтернеті працювали 224 749 695 сайтів і блогів);

системи біометричної ідентифікації на різних принципах;