Розділ «9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні»

підсистему підвищення кваліфікації з питань ІБ органів державного (військового, корпоративного) управління;

підсистему спеціальної підготовки з питань ІБ визначених категорій особового складу (який не є фахівцями ІВ) Міністерства оборони та міністерств і відомств, у компетенції яких забезпечення питань військової і державної безпеки;

підсистему загальної підготовки визначених верств населення в контексті адаптації до інформаційного суспільства.

Підготовку фахівців ІБ, принаймні у галузі знань 1701 "Інформаційна безпека", бажано проводити переважно у ВНЗ державної форми власності. На сьогодні з 25 ВНЗ, які готують фахівців у цій галузі, тільки два ВНЗ є комерційними.

Важливою умовою вирішення вище визначених проблем є організація взаємодії та кооперації відповідних відомств і ВНЗ з питань:

розробки і корегування стандартів і змісту освіти;

обміну навчально-методичним забезпеченням навчально-виховного процесу та досвідом удосконалення навчально-лабораторної бази ВНЗ;

наукових досліджень у галузі ІБ, підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів, обмін науковцями.

Забезпечення такої взаємодії на змістовному рівні покладається на НМК МОН України і навчально-методичні центри у складі відповідних відомств та провідних ВНЗ, визначених відповідальними за розробку тих чи інших складових стандартів підготовки фахівців ІБ.

Так, наприклад, складову нормативно-правового забезпечення ІБ у взаємодії з іншими ВНЗ визначає Національна академія СБУ* складову інформаційної боротьби, інформаційно-психологічної протидії-Національна академія оборони України і так за кожним напрямом. Це дозволить виключити неузгодженість підходів до змісту підготовки фахівців і полегшити їх подальшу спільну професійну діяльність. Зрозуміло, що на рівні окремого відомства та ВНЗ розробляються варіативні частини наведених складових.

При цьому враховується світовий досвід підготовки фахівців, міжнародні стандарти інформаційної безпеки та нормативно-правове забезпечення. Значна (відкрита) частина змісту підготовки може бути взагалі інтегрованою з елементами кращих навчальних планів провідних університетів світу, для чого ефективно використовуються можливості дистанційної освіти, її сучасного варіанту - електронного навчання (е-learning). е- learning - це перспективна модель навчання, яка заснована на використанні нових мультимедійних технологій та Інтернету для підвищення якості навчання шляхом полегшення доступу до ресурсів і освітніх послуг, обміну ними між ВНЗ і спільної праці на відстані. На е- learning за підтримки ЮНЕСКО орієнтуються усі передові освітні системи світу. Фактично ця технологія наповнює реальним змістом задекларовану комп'ютеризацію навчального процесу, так як без розміщення знань в Інтернеті, переносі знань між ВНЗ та оперативній імплантації змістовних об'єктів-знань у навчальні програми протягом днів, а не років, комп'ютеризація не має практичного сенсу.

З урахуванням значної складності об'єктів діяльності фахівців ІБ, необхідністю внесення до навчальних планів їх підготовки за визначеним напрямом окремих елементів змісту підготовки за спорідненими напрямами, бажаною реалізацією окремих кваліфікаційних вимог на творчому (дослідницькому) рівні, необхідний освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця ІВ - магістр. Відповідно загальний термін підготовки фахівців - 5-6 років.

Переважна більшість фахівців силових відомств з ІБ вважають найбільш доцільною системою підготовки фахівців ІБ рівня на основі поєднання підготовки фахівців у різних ВНЗ за відповідними напрямами таких галузей знань:

0602 "Системна інженерія" (ЖВІ НАУ);

0302 "Міжнародні відносини" (ВІ КНУ);

0303 "Журналістика та інформація" (ВІ КНУ);

1701 "Інформаційна безпека" (ЖВІ НАУ, ВІТІ КПІ, ІСЗЗІ КПІ, НА СБУ);

0501 "Комп'ютерні науки" (ВІТІ КПІ, ІСЗЗІ КПІ);

0304 "Право" (НА СБУ).

Необхідно внести до змісту навчання фахівців за певним напрямом (спеціальністю) окремих навчальних дисциплін з навчальних планів суміжних напрямів (спеціальностей). Тобто розширення змісту підготовки, наприклад, технічних фахівців гуманітарною складовою та складовою нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки, і навпаки.