РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

I рівень - керівний склад старший, ніж 40 років. Мета - зменшення рівня інформаційної безграмотності, зміна менталітету. Форма - цикл короткострокових курсів;

II рівень - вік 30-40 років, майбутні лідери Китаю. Мета - підвищення здатності до організації ІБ. Курсова підготовка та навчання на подальших освітніх рівнях;

III рівень - вік до 30 років. Кадри, які адаптовані до інформаційного суспільства та володіють сучасними ІКТ. Мета - поглиблена підготовка за фахом з питань ІБ. Навчання - 4-5 років.

Проблема 40-60-річяих фахівців у КНР взагалі загострена наслідками "культурної революції" (значними втратами педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також обсягів часу на навчання у школах та ВНЗ в період 60-70 років минулого сторіччя).

КНР дуже активно вивчає досвід підготовки фахівців ІКТ у провідних країнах світу, направляє велику кількість студентів, аспірантів та молодих вчених вчитись за кордон. Це є також дуже ефективним засобом моніторингу наукових шкіл провідних університетів світу з питань ІБ.

Таким чином, керівництво КНР творчо використовує досвід США у застосуванні сучасних інформаційних технологій для забезпечення національної безпеки, фронтальної підготовки фахівців ІБ. Водночас враховується досвід підготовки фахівців, особливо математичного і програмного забезпечення ІБ, в сусідніх Росії і Індії.

З урахуванням перших двох факторів китайська теорія адаптації країни до інформаційного суспільства в контексті ІБ держави, забезпечення інформаційного протиборства для вирішення геополітичних задач, знаходиться під сильним впливом національних традицій і військового мистецтва Китаю. Китайські керівники не забувають теорію народної війни і народної армії, що передбачає участь у забезпеченні ІБ та проведенні інформаційного протиборства не тільки фахівців ІБ, але й широких мас навченого й організованого населення.

Для цього у різних формах залучається значна кількість талановитої молоді, які виявили здібності в ІКТ, в тому числі представники "хакерської субкультури". Вже зараз формуються і готуються, в тому числі з широким проведенням спеціальних сітьових навчань, народні полки і бригади ГВ за територіальним принципом. Ведеться широка компанія з пропаганди передового досвіду, наприклад, запасного полку ІВ в окрузі Ечен (пров. Хубей), який створено поєднанням фахівців близько 20 міських департаментів (телекомунікацій, телебачення, фінансів тощо). В окрузі створена база підготовки резервістів з набором до 500 осіб, проведено кілька сітьових імітаційних навчань "Народна війна у вік інформації" тощо.

Тобто, динамічно розвиваючи систему підготовки фахівців ІБ, забезпечуючи спроможність значної частини державних службовців, особового складу НВАК та силових міністерств до організації ГБ та інформаційного протиборства, керівництво КНР розгорнуло широку компанію з підготовки й інформаційного виховання свого населення, адаптуючи його до умов життя в інформаційному світі.

9.1.5. Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Україні

Основні стратегічні цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні визначені Законом України № 537-V від 9 січня 2007 р. "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки". Вони передбачають ті ж пріоритети: "Прискорення розробки, державну підтримку впровадження та використання інформаційно-комп'ютерних технологій в усі сфери суспільного життя, забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, створення загальнодержавних інформаційних систем, розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою, збереження культурної спадщини України шляхом її електронного документування".

Водночас у ст. 8 розділу 3 визначене завдання забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки людини для роботи в інформаційному суспільстві" та шляхи його реалізації:

- розвивати національний науково-освітній простір на базі інформаційно-комунікаційних систем;

- розробити методологічне забезпечення використання комп'ютерних мультимедійних технологій під час викладання шкільних предметів, навчання студентів;

- забезпечити пріоритетність підготовки фахівців з ІКТ;

- вдосконалити навчальні плани, відкрити нові спеціальності з новітніх ІКТ;

- створити системи дистанційного навчання на основі ІКТ;

- забезпечити навчальні заклади та наукові установи сучасними засобами ІКТ і необхідними інформаційними ресурсами;

- забезпечити вільний доступ до засобів ІКТ та інформаційних ресурсів, особливо у сільській місцевості та важкодоступних населених пунктах;

- підвищити комп'ютерну грамотність населення, зокрема пенсіонерів, малозабезпечених, селян.