РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

Аналізуючи зазначені вище технології маніпуляції свідомістю, можна дійти висновку, що вони досягаються застосуванням технік контролю за поведінкою, інформацією, думками (свідомістю) та почуттями (емоціями) членів неокультів. Таким чином культова практика деяких неокультів призводить до певної руйнації особистості через такі форми: фізичні (обмеження у харчуванні, сні, виснажлива робо та), психічні (негативні зміни у психіці та поведінці особистості, виявляється її нездатність до критичного мислення), розумові (звуження інтелектуальної та культурної сфери особистості, обмеження знань, навичок і умінь, що стосуються культу), соціальні (регресія здатності до спілкування з оточенням, що не належить до культової групи, тотальна ворожість до всієї системи функціонування суспільства).

4.3. Основні напрями захисту національної безпеки держави від деструктивної діяльності неокультів

У результаті дослідження визначено основні загрози національній безпеці України від деструктивної діяльності неокультів, які становлять небезпеку для держави, суспільства та окремих громадян:

1. Використання релігійного фактора як знаряддя втручання у внутрішні та зовнішні справи України, проникнення в органи законодавчої, виконавчої та місцевої влади та ЗМІ.

2. Поширення деструктивних ідеологій, що становлять загрозу духовності українського народу та суперечать загальнолюдським нормам.

3. Можливий вихід з-під контролю окремого войовничого культу, діяльність якого може призвести до загибелі людей, масових заворушень та терористичних актів.

4. Провокування та загострення конфліктів на релігійному і національному ґрунті.

5. Поширення впливу культів, діяльність яких супроводжується підривом громадського порядку, ушкодженням здоров'я і моральності населення. Використання спеціальних хімічних препаратів і апаратури, які надають можливості маніпулювати вольовою сферою людини. Загрози, переслідування, а в деяких випадках і фізичний тиск на тих, хто вирішив залишити культ, з боку його лідерів.

6. Використання релігійних організацій кримінальними структурами. Можливе відмивання через секти "брудних" грошей, отриманих злочинним шляхом, чи навпаки використання пожертв і навіть самих віруючих для протиправної діяльності. З огляду на це створює небезпеку поширення наркоманії. Деякі керівники неокультів використовують різні наркотичні речовини, вводячи своїх послідовників у залежність, що надає можливість маніпулювати віруючими та отримувати прибутки. Переважна більшість неокультів є або релігійними об'єднаннями, що звільняються від сплати податків з грошей, які надходять від пожертвувань, або громадськими організаціями, які не сплачують податків з членських внесків. З'являється можливість вести "бізнес", завдяки якому шахраї намагаються заробляти великі гроші, вводячи в оману людей. Нерідко представники релігійних та громадських організацій, зокрема неокультів, займаються під прикриттям статутної господарської незаконною комерційною діяльністю і не сплачують прибутків, отриманих від її проведення, а також під виглядом гуманітарної допомоги ввозять комерційні товари.

Тому необхідно визначити ті групи неокультів, діяльність яких несе загрозу національній безпеці України, а саме дати визначення деструктивного, тоталітарного та апокаліптичного культу.

Деструктивний культ - це релігійна або містична організація, діяльність якої супроводжується порушенням громадської безпеки та порядку, ушкодженням здоров'я і моральності населення. Деструктивні культи завдають шкоди державі тим, що їх члени часто зрікаються суспільного життя і трудової діяльності або чинять протизаконні дії, перебуваючи під впливом керівників культів. У частяня адептів неокультів спостерігаються порушення фізичного та психічного стану. Найбільш соціально небезпечними різновидами деструктивних культів є тоталітарні культи.

Тоталітарний культ - це релігійна або містична організація, яка характеризується необмеженою владою духовних лідерів, жорсткою дисципліною, сильним впливом на психіку адептів, релігійним фанатизмом та екстремізмом.

Особливо небезпечними протиправними виявами характеризується діяльність таких культів, що отримали назву "апокаліптичні" (апокаліпсис - кінець світу, після якого має наступити божий суд над людьми). Релігійний обов'язок у членів таких організацій завжди асоціюється із убивствами в ім'я "спасіння" та утвердження "істинної віри".

Апокаліптичний культ - різновид тоталітарного угруповання, де сповідується масове насильство як законний засіб прискорення "божого суду" над невіруючими. Екстремістські налаштовані лідери апокаліптичних культів проповідують серед своїх віруючих поняття про гріховність та ворожість навколишнього світу, наголошуючи на необхідності боротьби з іновірцями і "безбожниками", а в деяких випадках намагаються організувати масові самогубства членів свого культу або загибель інших людей, приурочивши їх до встановленої ними дати апокаліпсису.

Апокаліптичні очікування тут не зводяться до прагнення спастися після фінальної битви, яку вестиме Бог із силами зла, а передбачають активну участь у ній "людей з плоті". Харизматичний лідер (диктатор) виразно зловживає своєю владою, норми, якими він керується в повсякденному житті, радикально відрізняються від тих, що застосовуються до рядових членів. Групова ізоляція від суспільного контексту досягає високого й дуже високого ступеня; соціальне оточення демонізується, весь світ приречений, врятуються лише члени руху. Часто такі групи намагаються досягти максимальної фізичної ізоляції, переїжджають у безлюдні місця, на віддалені ферми, острови й т. ін. У таких групах заохочуються подвійні стандарти й істини - вводити в оману "зовнішніх" вважається нормальною практикою. Тут постійно підтримується атмосфера страху Й загрози, що насувається. Вона підсилюється безперервними молитовними практиками, обмеженнями у сні та їжі, сплесками екзальтації і бурхливими формами висловлення відданості лідерові.

Такі групи мають харизматичного лідера, який стоїть понад усіма приписами і державними законами; в них здійснюється жорсткий контроль над віруваннями та поведінкою адептів; група намагається заволодіти зброєю, отруйними речовинами й готує оборону. Частиною картини "кінця світу" може бути очікування атаки з боку властей, яка призведе до широкомасштабного конфлікту. Можливе розгортання сценарію, в якому дії властей підсилюють релігійні настрої і підштовхують членів групи до ескалації акцій, що, у свою чергу, вимагає від властей ще більш серйозної відповіді. Цей цикл може повторюватися доти, доки ситуація не вийде з-під контролю. До спалаху агресії з боку групи може спричинити арешт лідера або нездійснення якогось його пророцтва.

Проблеми протидії протиправним проявам, якими супроводжується діяльність неокультів, стали об'єктом уваги не лише національних парламентських, державних і неурядових організацій, а й Європейського парламенту. Ним підготовлені такі документи: доповідь комітету Європарламенту в справах молоді, культури та спорту "Про активність деяких новітніх релігійних рухів у країнах Європейської співдружності" (квітень 1984 p.), Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1178 від 5 лютого 1992 p., Резолюція Європарламенту від 29 лютого 1996 p., Рекомендацію № 1412 (1999) "Протиправні дії сект" та ін.

У результаті Європарламентом було розроблено цілу систему критеріїв легітимності релігійної активності:

1. Неповнолітні не повинні примушуватися до членства в русі та приймати урочисті обітниці, які б визначали спосіб їхнього життя на тривалу перспективу.

2. Слід надавати певний період для обдумування кандидатам про майбутню участь у неокульті.