РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

- втрачаються старі друзі;

- родинні зв'язки або розірвано, або загострено до конфлікту;

- якщо подружжя та їх діти - члени однієї групи, то неможливо вийти із секти одному, необхідно, щоб цього зажадало як найменше двоє дорослих членів родини;

- страх, жорстка дисципліна, суворі покарання, постійні доноси, побоювання зовнішнього світу, грошові борги тощо;

- приймається рішення, що простіше залишитися, бути як інші;

- можливість досягти щастя, свободи, багатства або знання повною мірою узгоджується з необхідністю терпіти страждання; домінує мотивація, що дуже нерозумно відступити, коли мета вже близько, коли вже стільки вистраждано і вкладено (зокрема фінансів); якщо член секти пережив багато страждань, то він готовий до більших випробувань. Наведені вище етапи спрямовані насамперед на те, щоб швидко і міцно злити людину із сектою, спаплюжити її свідомість та розвинути комплекс гострої інфантилізації. За таких умов адепти культової групи стають повністю залежними від свого "вчителя" і здатні перетворитися на небезпечних фанатиків.

Полишити тоталітарні неокульти нерідко заважає страх. Страх людини перед самотністю після тривалого перебування у громаді, де вона не могла на самоті залишитися зі своїми думками. Страх перед самостійним життям, яке здається неможливим після обмеженого світу релігійної громади. Страх перед переслідуванням, а в деяких випадках і фізичною розправою, на що здатні "брати та сестри", які так захоплено закликають до "загальної любові".

Отже, до основних деструктивних ознак культового устрою неокульту тоталітарної спрямованості можна віднести: групову або індивідуальну ізоляцію, що призводить адептів до усвідомлення власної Групової надзвичайності, наявність директивного лідера, який орієнтує групу за вигідним для себе напрямом у прийнятті колективного рішення, однорідність (гомогенність) групи, що має розвиток внаслідок недопущення (часто лідером) існування різних думок або цінностей.

Внаслідок постійної психологічної обробки з боку лідерів у тоталітарних культах відбувається трансформація групової свідомості її членів і виникають певні моделі групового мислення. Розглянемо деякі з них.

1. Одностайність членів групи не спонтанна, а спланована і маніпулятивно реалізується лідерами культу. Харизматичний лідер формує навколо себе віддану верхівку (еліту), яка і є "групою ухвалення рішення", тобто процес реального ухвалення рішення відчужений від пересічних адептів. Індивідуальне прагнення останніх належати до групи формується через постійне суворе випробування їхньої вірності культовим ідеалам з використанням практики "батога і пряника". Культ стає визначальною ціннісною орієнтацією життєдіяльності людини і єдиним, первинним, джерелом міжособистісних зв'язків членів культу.

2. Деіндивідуалізація як результат прагнення членів культу до однорідності. Спростовуються усталені життєві принципи і "приймається" новий набір норм та стереотипів поведінки, що схвалені групою. Деіндивідуалізація - не вторинний продукт культової практики, а навпаки, культ існує заради "забезпечення" своїх прихильників особистісними змінами, заміни їхньої світоглядної орієнтації, поведінки та спокуси контролю.

3. Регулярні спонтанні та короткочасні стресові ситуації ("провокаційні ситуаційні контексти") мають вигляд жорстокого соціального контролю, що використовується як інструмент почуття провини, страху та ганьби за власне минуле з метою створення постійного емоційного напруження і сподівання на привабливе майбутнє. Проте для адептів обов'язковою умовою його досягнення є суворе дотримання внутрішньогрупової регламентації, що встановлена і діє винятково в інтересах еліти ("групи ухвалення рішення"). Отже, спостерігається відчуження щодо процесу ухвалення особистістю рішення.

4. Передчасне погодження з думкою групи модифікується у беззастережну відповідність культовій доктрині. За умови відсутності можливості критикувати рішення еліти, необхідним стає неадекватне обожнювання як самої доктрини, так і її носіїв: доктрина - єдиний шлях до правди, з нею мало погоджуватися, їй необхідно повністю відповідати.

Культова практика частини новітніх релігійних об'єднань дозволяє програмувати адептів на потрібну поведінку. Після занурення в транс об'єкта застосуванням окремих слів і уявлень трансформують у бажану уявну особистість, що ніби імітує відомого персонажа з літератури, кінофільму або реального життя. Таку акцію здійснюють за допомогою спеціально встановлених кодових фраз, причому операторів може бути декілька. Подібним чином можна закодувати об'єктна конкретну дію, яку він зобов'язаний буде зробити, якщо почує кодове слово чи у випадку виникнення певної ситуації. Варто враховувати, що "лобове" постнавіювання, явно суперечне моральним принципам об'єкта, найчастіше не реалізується, а тому використовуються вигадливі обхідні маневри (імітацію гри чи обману). Мозок об'єкта спрацьовує за конкретним сигналом і зберігає силу приблизно впродовж одного року.

Програмування адептів на конкретну поведінку дозволяє нерідко досягти ефекту так званого "зомбіювання", яке передбачає повний контроль за свідомістю та надає можливості маніпулювання поведінкою адепта. "Зомбіювання" передбачає форсовану обробку підсвідомості людини, завдяки якій вона втрачає контакт із своїм минулим і програмується на неусвідомлюване підпорядкування наказам свого духовного лідера. Відомі "тверде" і "м'яке" психопрограмувяняя. Зовнішні ознаки "м'якого" зомбі нічим не відрізняється від всіх інших . людей, а для "твердого" характерні: відчуженість на обличчі, млява інтонація голосу, неадекватна поведінка, відсутність здатності зосередитися, сповільнені реакції, провали у пам'яті тощо. Такі ознаки було виявлено під час спостереження за деякими адептами "Білого братства", "АУМ сінрікьо", "Церкви Єднання" та інших неокультів.

У справі управління релігієзнавчою та аналітичною роботою колегії Держкомітету України зі справ релігій від 25 жовтня 1996 р. зазначено, що: "Проведений аналіз свідчить, що деякі нетрадиційні культи порушують гарантовані Конституцією України права людини. Зокрема, жорстка, ієрархічна, авторитарна структура згаданих об'єктів не тільки суперечить загальноприйнятим демократичним цінностям, але і підпорядковує їх членів абсолютної влади лідерів... Згідно висновкам Інституту психології АПН України, Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії, згадані об'єкти використовують прийоми, зокрема багаторазові культові ритуали, комплексна дія яких знижує вольову і розумову діяльність людей, позбавляє їх критичного мислення, нав'язує їм внутрішні, необумовлені цінності, робить їх психічно залежними і керованими".

Постійний нагляд за станом психіки та вдосконалена Муном і його службовцями так звана техніка "промивання мозку" - це головна зброя в арсеналі "істинного батька". Основні положення му-ністської техніки "промивання мозку", сформульовані активістами французької Асоціації сім'ї та індивіда: "щоденні молитви впродовж багатьох годин; малокалорійне харчування; постійний брак сну; колективні співи; багаторазові читання релігійних текстів; переслідування кожного члена секти: ніхто ні на мить не може залишитися не тільки один, але і удвох з кимсь; військова строгість у зовнішньому вигляді і поведінці".

Психологи зазначають, що подібні результати спостерігав доктор Камерон ("Програма ЦРУ М-Культура", Канада) під час застосування шокової та інших форм впливу на психіку. В таких осіб знижуються вищі інтелектуальні функції, що, у свою чергу, спричинює зменшення порогу критичності, підвищення догматизму і стереотипії в інтелектуальній діяльності; змінюється співвідношення інтелектуального раціонально-логічного та ірраціонально-інтуїтивного контурів вертикальної ієрархії нервової регуляції. Отже, це при зводить до придушення творчої індивідуальності, а особливо творчої уяви, механізмів висування і критичної перевірки гіпотез, інтуїції, пластичності поведінки тощо. Було виявлено такі риси у структурі особи: соціальна дезадаптація; схильність до формування чи сприйняття так званих надціннісних ідей, що з часом оволодівають свідомістю індивіда, знецінюючи все інше; поєднання характеристик підвищеної збудженості з емоційною холодністю, відчуженістю у зв'язках із соціальним середовищем.

Проте слід акцентувати увагу на принципі добровільності, яким керуються віруючі, сприймаючи ті чи інші релігійні погляди, ідеї, настанови, релігійний авторитаризм тощо. Саме цей принцип стає тією нормою, певним статутом, без чого віруючий свою життєдіяльність уявити не може.

У 1993 році в Україні було проведено дослідження психічного стану людей, які відчули на собі вплив деяких неокультів ("Велике біле братство", "Богородичний центр" тощо). До складу експертної комісії входили досвідчені психологи (О. Жажков, О. Бухтіяров, Л. Тарасова). У результаті дослідження вони дійшли висновку: у людей, які зазнали впливу керівників та культової практики цих угруповань, відбулися в особистих інтелектуальних і енергетичних структурах суттєві розлади. Такі зміни виявляються у механізмах нервової регуляції поведінкою і життєдіяльністю. Відбувається спотворення природного механізму функціональної асиметрії.