Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

"Провали" (невдачі) та обмеженості ринку в сучасній економіці:

• ринок породжує безробіття, яке до того ж у періоди економічних спадів і депресій різко зростає;

• ринок породжує інфляційні процеси, які знецінюють грошові доходи і заощадження, та ще й викликають у людей інфляційні очікування;

• ринок поглиблює соціальну нерівність, поляризує суспільство на дуже багатих і дуже бідних.

Ось як пишуть про це у книзі "Економіка для усіх" американці Р. Гайлбронер і Л. Тароу: "Ринок старанно служить багатим, але не поспішає обслуговувати бідних. Він приносить із собою аномалію: надлишок розкішного житла і дефіцит дешевого, хоча потреби суспільства в останньому значно перевищують потреби у першому. Він спрямовує ресурси і людську енергію на примноження розкоші, яка має збут серед більш заможних класів, залишаючи обабіч куди більш насущні потреби бідних. Це не просто економічний порок. Це порок моральний. Ринкова система сприяє аморальності";

• ринок породжує тенденції до монополізації економіки, які відкривають можливості монополістам прямо завищувати ціни на свою продукцію та ще й при цьому скорочувати обсяги виробництва;

• ринок задає розвитку економіки циклічний (нестабільний) характер, створюючи тим самим реальні загрози існуючій економічній системі та суспільно-політичному устрою;

• ринок прирікає на занепад окремі, як правило, традиційні галузі, які стають низькорентабельними і збитковими для бізнесу, проте є необхідними для суспільного виробництва та збереження соціальної стабільності (видобуток вугілля, сільськогосподарське виробництво тощо);

• ринок індиферентний до стратегічних національних інтересів, які вимагають ефективного захисту вітчизняного товаровиробника, особливо в молодих і перспективних галузях, забезпечення національної економічної безпеки (продовольчої, енергетичної, оборонної тощо);

• ринок пов'язаний з так званими зовнішніми, або побічними, ефектами (екстерналіями), як позитивними, так і негативними. Останні негативно позначаються на добробуті нації (екологічні збитки (викиди, шуми, самочинне перепланування будинків та інженерних комунікацій тощо);

• ринок чи не на кожному кроці ставить продавця у вигідніше становище, ніж покупця, через інформаційну асиметрію. Продавець, як більш обізнаний із властивостями свого товару, має з цього також певну вигоду;

• ринок не заінтересовує бізнес виробляти так звані суспільні блага, тобто ті блага, які не оцінюються грошима, зате конче потрібні суспільству і використовуються усіма нарівні (охорона правопорядку, оборона, державне управління, утримання музеїв та істерико-архітектурних пам'яток, будівництво і ремонт доріг, прогноз погоди, шкільна освіта, фундаментальні наукові дослідження тощо).

Розглянемо детальніше суть так званих зовнішніх ефектів та суспільних благ.

Класична модель ринку припускає, що обмін є взаємовигідним актом і для продавців, і для покупців. Дійсно, зі свого боку, виробники і продавці несуть певні витрати, але покривають їх одержуваним доходом і мають у підсумку бажаний прибуток; так само покупці, хоч і витрачаються на придбання товарів і послуг, але мають з того вигоду — корисність (задоволення) при їх споживанні.

Однак наслідки обміну можуть впливати і на третіх осіб, які безпосередньо не беруть у ньому участі. Такі наслідки називають зовнішніми ефектами.

Зовнішні ефекти, або екстерналії — це вигоди або витрати від ринкових угод, які не відображаються в цінах (не оплачуються) і позначаються на добробуті третіх (сторонніх) осіб.

Зовнішні ефекти поділяються на дві групи: позитивні і негативні. Позитивні зовнішні ефекти — це безплатне задоволення, отримуване від чиїхось ринкових угод. Це, наприклад, насолода, яку ми отримуємо, милуючись красивими архітектурними формами, фонтанами чи гірляндами, що прикрашають офіс якоїсь компанії; або користуючись зупинками міського транспорту, облаштованими і доглянутими певними комерційними фірмами.

Негативні зовнішні ефекти — це витрати (збитки), які несуть треті особи від чиїхось ринкових угод. Такі ефекти можуть спричиняти як виробники, так і споживачі товарів і послуг. Це стосується, наприклад, викидів шкідливих газів у повітря, відходів виробництва у річку, продуктів з простроченим терміном споживання, галасу від ресторану чи бару, розміщеного поблизу житлових будинків. Ідеться про збитки, яких зазнають треті особи у вигляді отруєнь, позбавлення улюблених місць відпочинку, втрати спокою у власній оселі тощо.

Тепер щодо суспільних благ. Більшість життєвих благ є благами індивідуального користування: їх можна поділити, зробивши доступними для індивідуальних користувачів, і можна зробити виключними, тобто доступними для тих індивідів, які спроможні їх придбати за плату. Але є життєво необхідні блага, у виробництві яких підприємці не заінтересовані. їх називають суспільними благами і товарами.

Суспільні, або публічні, блага — це блага, які вирізняються такими особливостями: по-перше, вони неділимі, їх не можна, так би мовити, тиражувати і продавати вроздріб; по-друге, їх неможливо зробити виключними, доступними тільки для окремих індивідів.