• багатство стосунків між учнями і педагогами;
• громадянська сфера духовного життя вихованців і вихователів;
• єдність ідейної та організаторської основ шкільного колективу;
• керівна роль педагога;
• самодіяльність, творчість, ініціативність;
• постійне примноження духовних багатств, особливо ідейних та інтелектуальних;
• гармонія високих, благородних інтересів, потреб і бажань;
• інтелектуальне, естетичне багатство взаємовідносин між шкільним колективом та іншими колективами нашого суспільства;
• емоційне багатство колективного життя;
• сувора дисципліна і відповідальність особистості за свою працю, поведінку2.
Названі принципи є важливою основою, вихідними положеннями функціонування не лише шкільного, а й інших видів колективу.
У загальному аспекті функціонування колективів слід виокремити такі види колективів: первинний, загальношкільний, виробничий (колектив заводу, фабрики, фірми, установи, сільськогосподарського підприємства та ін.), тимчасовий, сімейний.
Загальну модель колективу як соціального утворення можна подати схематично (рис. 3.5).
Первинний колектив об'єднує людей (школярів), згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, члени якої перебувають у постійних ділових, дружніх, побутових стосунках. Це може бути колектив класу, студентської групи, виробничої бригади на підприємстві, професійної групи в установі, підрозділу у військових об'єднаннях та ін. Первинний колектив має налічувати 10—25 осіб. Якщо більше, то в такій групі створюються мікроколективи, формуються групові та міжособисті стосунки. Коли ж соціальна група налічує менше 5—6 осіб, вона не має статусу колективу в соціально-педагогічному сенсі. Це вже замкнена група друзів чи приятелів.
З погляду якісного складу колектив повинен мати пропорційне співвідношення осіб протилежної статі. Якщо ця педагогічна вимога певною мірою реалізується в загальноосвітніх навчальних закладах, то у виробничих колективах, колективах професійних навчальних закладів вона не витримується через об'єктивні та суб'єктивні причини. Це породжує значні труднощі у розвитку колективу, організації міжособистісних відносин. Наприклад, у професійно-технічному училищі, яке готує робітників за спеціальністю "швачка" або "кулінарія", переважають дівчата. У навчальному закладі, де готують слюсарів, зварювальників та ін., переважають учні чоловічої статі. Особливо гострою є проблема співвідношення кількості жінок і чоловіків серед учителів загальноосвітньої школи.
Загальноосвітні колективи та колективи професійних навчальних закладів об'єднують учнів (студентів) і педагогічних працівників. Щодо кількісного складу, такі колективи мають налічувати 500—800 осіб. Це забезпечує можливість членам колективу певною мірою знати один одного, збиратися спільно для розв'язання окремих завдань, а педагогам, і, зокрема, керівникам навчально-виховного закладу, знати вихованців, безпосередньо впливати на них. Коли ж у загальноосвітніх
школах, інших навчально-виховних закладах, на підприємствах, налічується понад тисяча осіб, то загального колективу, по суті і немає. Член такого штучного соціального об'єднання є анонімною особою, що негативно впливає на її виховання.
Варто зауважити, що в умовах урбанізації, коли населення сіл, селищ, невеликих районних населених пунктів масово переселяється в міста, проблема формування колективів помітно загострюється. Якщо особа мешкає у порівняно невеликому населеному пункті, де склався соціально-виробничий колектив і всі його члени знають один одного, людина відчував певну психологічну залежність від інших членів цього колективу, її всі знають, свої дії вона узгоджує з традиціями, поглядами, вимогами локального співтовариства, утримується від негативних вчинків, то потрапивши до великого міста, вона стає анонімною особою, яку ніхто не знає, не цікавиться, людське оточення є байдужим до неї та її способу життя.
У цьому контексті пригадується історія Оксани Т.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особистість і колектив“ на сторінці 2. Приємного читання.
