Виховання справедливості

Теорія і методика виховання

Серед доброчесностей, які насаджувати в серця слід з особливою наполегливістю, важливе й корінне значення має правдивість, або почуття любові до істини і огида до неправди. Після Послушності цій доброчесності треба надати друге місце. Якщо неправда — корінь усякого пороку, то правда — початок іменування всіх доброчесностей, а відтак на виховання правдивості в дітях повинна бути спрямована увага батьків. Яким же способом батьки повинні і можуть виховувати в душах дітей цю доброчесність?

Почуття істини і прагнення до неї властиве кожній людині, а значить, І дитині. Правда, спадковим гріхом воно ослаблене і потьмарене, але аж ніяк не погашене і не пригнічене зовсім. Це прагнення до істини знаходите в його допитливості. Дитя питає про все, і все, що говорять йому дорослі, воно сприймає як правду, поки воно ще не було обмануте... Почуття істини вкладене в серце дитини Самим Богом. Людині залишається тільки дотримуватися цієї природної запоруки, більше розвинути її і зміцнити. А це належить головним чином до обов'язків батьків.

Як же можуть вони це зробити? Двояким чином, а саме:

• 1) тим, що з колиски будуть культивувати у своїх дітях глибоке благоговіння і любов до істини, і

• 2) тим, що з того часу будуть розвивати в них глибоку ненависть до брехні.

Як відповідь на запитання про те, як виховати в дітях любов або благоговіння до істини, можна назвати три головних правила, якими слід керуватися в цьому випадку.

Перше правило говорить: навчати дітей ваших любити істину слід на релігійній основі, на любові до Бога і покорі йому. Дитя тому любить істину, правду, що Бог, який є вічна і незмінна Істина, хоче, щоб ми говорили істину, і тому, що він ненавидить усяку неправду. Тільки та любов до істини витримує будь-яке випробування, яка ґрунтується на вірі в Бога, на глибокому благоговінні до Нього.

Друге правило говорить: ставтесь до ваших дітей з найповнішою відвертістю та щирістю і показуйте, що ви маєте до них повне довір'я. Вірте їм на слово до тих пір, поки ви не помітили у них ніяко? неправди. Не вимагайте від них для підтвердження сказаного ними клятви чи божби, задовольняйтесь у спілкуванні з ними євангельськими "так, так", "ні, ні". Якщо ж ви маєте достатні підстави сумніватися в словах їхніх, то не давайте на перший раз їм помітити, що ви їм не вірите, але постарайтесь з точністю переконатися, чи дійсно вони вам збрехали. І якщо це трапилось, то поклич ти, батьку, чи ти, мати, до себе дитя, серйозно і суворо, але разом з тим з любов'ю подивися йому в очі і скажи йому приблизно так: "Бог заборонив брехати. Він усевидющий і знає не тільки справи, але і всі таємні наші думки; брехливі уста — мерзенність перед Богом".

Третє правило говорить: показуйте самі перед дітьми вашими любов до істини та благоговіння перед нею і будьте у всіх ваших словах і справах правдиві й нелицемірні. Передовсім показуйте себе друзями божественної істини і віри. Остерігайтесь передовсім байдужості у вірі і особливо бійтеся висловлюватися, наприклад, про те, що приватне життя ніскільки не залежить від віри. У таких речах, які нині доводиться, на жаль, чути дуже часто, висловлюється дух неправди у самому "святая святих", і якщо ви дозволяєте собі висловлювати такі думки в присутності дітей ваших, то ви не тільки вилучаєте із сердець їхніх любов і благоговіння перед релігійною істиною, але й убиваєте взагалі всяке відчуття істини.

Виховуючи, з одного боку, любов до Істини, з іншого — ви повинні боротися проти неправди. Для досягнення цієї мети можуть бути корисними чотири правила:

• 1. Привчайте дітей ненавидіти брехню з релігійних міркувань, на основі того, що Бог заборонив брехати, що кожна брехня перед Богом — гріх.

• 2. ...Не допускайте у ваших дітях ні найменшої неправди. Якщо дитя зробило помилку і зараз же добровільно й щиросердно призналося, то вибач йому на перший раз, або якщо помилка незначна, то зм'ягчи йому покарання, але при цьому скажи йому, що зроблено поблажливість за те, що швидко зізналось.

• 3. ...Ніколи не брешіть, не обманюйте самі...

• 4. ...Не вимушуйте ваших дітей навмисно чи ненавмисно до брехні самі. Навмисно, ...коли батько чи мати, ...підходячи з різкою в руках, говорить: "Я поб'ю тебе, якщо ти це зробив!" І злякане дитя збреше.

Ось, слухачі-християни, правила, які можуть бути корисними при вихованні в дітях, з одного боку, почуття до істини, а з іншого — огиди і ненависті до брехні!..


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виховання справедливості“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Розділ 1 ПЕДАГОГІКА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Місце і роль педагогіки в життєдіяльності людей

  • Приклад низької педагогічної культури

  • Українська народна педагогіка, її місце у системі національного виховання

  • Етнопедагогіка. Народна педагогіка

  • Прислів'я і приказки українського народу

  • Казки

  • Балади

  • Народна пісня

  • Думи

  • Легенди

  • Педагогіка і релігія

  • З "Бесід священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького" про причини поганого виховання у наш час.

  • Виховання справедливості
  • Виховання почуття соромливості

  • Розділ 2 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Генетична культура. Спадковість

  • Особливості анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей

  • Темперамент

  • Холерик.

  • Меланхолік.

  • Особливості молодших підлітків холеричного типу

  • Особливості молодших підлітків меланхолічного тину

  • Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти

  • Концепції виховання

  • Закономірності виховного процесу

  • Пріоритет загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей у змісті виховання.

  • Провідна роль сім'ї у вихованні дитини

  • Особлива місія праці в соціалізації особистості

  • Виховання особистості в колективі

  • Мотиви виховання у системі соціального становлення особистості

  • Розділ 3 ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ

  • Принцип природовідповідності

  • Принцип гуманності

  • Принцип індивідуальності та диференціальності

  • Принцип етнічності

  • Принцип культуровідповідності

  • Методи виховання

  • Совість

  • Групи непрямих вимог

  • Формування вмінь і звичок

  • Метод привчання

  • Метод змагання

  • Метод заохочення

  • Метод покарань

  • Метод вибуху

  • Особистість і колектив

  • Лідерство. Лідери

  • Стадії розвитку колективу

  • Питання теорії і практики розвитку колективу

  • Педагогічні засади оптимізації спілкування

  • Рівні спілкування

  • Мануальне спілкування

  • Стилі спілкування

  • Рівень сформованості вміння спілкуватися

  • Правила спілкування

  • Методична робота класного керівника

  • Методи вивчення учнів і учнівських колективів

  • Програма вивчення учнів і складання характеристики

  • Програма вивчення класного колективу і складання характеристики

  • Диспут – як форма позакласної роботи

  • Колективні творчі справи (КТС)

  • Ключова роль сім'ї у вихованні дітей

  • Батьківський авторитет у вихованні дітей

  • Спілкування класного керівника з батьками

  • Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів