Спілкування класного керівника з батьками

Теорія і методика виховання

Класний керівник може періодично запрошувати батьків до школи з метою інформування їх про успіхи школяра у навчанні та поведінці, приносячи цим радість матері і батькові, всій сім'ї; для ознайомлення з умовами навчання, знайомства з учителями, з'ясування причин труднощів у діяльності дитини в школі, прийняття спільних рішень щодо дій учителів і батьків, спрямованих на утвердження позитивних виявів у розвитку та діяльності учня, надання йому допомоги у подоланні труднощів.

Запрошення батька чи матері має здійснюватися планово і не повинно зумовлюватись лише неуспішністю чи негативною поведінкою дитини, ці фактори не мають домінувати у спілкуванні вчителів, класних керівників з батьками.

Важливо дотримуватися належної форми запрошення. Найзручніше це робити за допомогою листа, який адресований матері та батькові зі зазначенням дати, часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати предметом обговорення. Такий лист-запрошення класний керівник може передати батькам їхньою дитиною.

Для спілкування з батьками безпосередньо в школі потрібно обирати зручний час для батьків і класного керівника, щоб не проводити бесіду поспіхом. Щоб розмова була довірливою, її варто проводити за відсутності сторонніх осіб і самої дитини. І навіть місце проведення має позитивно впливати на зміст і результати спілкування. Це може бути окрема кімната зі зручними меблями, класна кімната, в якій навчається учень, але ні в якому разі не коридор, вестибюль, учительська, інші місця, де можуть бути сторонні люди.

Інколи обставини складаються так, що класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи. Тоді доводиться вдаватися до листування. Приводом для листа не має бути незадовільна поведінка вихованця, якась випадковість. Тут теж має бути певна система. Класний керівник періодично надсилає батькам листи, в яких розповідає про успіхи школяра у навчанні, старанність, дбайливість та відповідальність за певні доручення. Можна повідомити також про певні труднощі, які виникають у їхньої дитини, виявити бажання зустрітися, щоб допомогти школяреві. Варто висловити подяку за належне виховання дочки чи сина. Лист потрібно передавати батькам дитиною, попередньо ознайомивши її з його змістом.

Така переписка позитивно впливає на налагодження добрих взаємин класного керівника з батьками, піднесення авторитету як батьків, так і вчителів, а також стимулює інших учнів. Вони чекають таких листів і звертаються до класного керівника із запитанням: "А моїм батькам ви напишете такого листа, як написали батькам Сергійка?" — "Бачу, — відповідає класний керівник, — що в тебе справи поліпшуються, і я радий буду надіслати листа і твоїм батькам". Вимальовуються певні перспективні лінії, які стимулюють позитивну діяльність школярів і сприяють створенню взаємин довіри та поваги між класним керівником і сім'ями вихованців.

Класний керівник має наполегливо і систематично працювати над підвищенням педагогічної культури батьків. З цією метою можна використовувати лекції та бесіди з актуальних питань розвитку та виховання дітей у сім'ї. Вони можуть органічно вплітатися у структуру батьківських зборів, на чому й зупинимося далі.

Важливими формами роботи з батьками, спрямованими на підвищення психолого-педагогічної культури, є консультації, вечори запитань і відповідей, читацькі конференції, педагогічні читання. Кожна з цих форм вимагає ретельної підготовки із залученням учителів-предметників, лікарів, шкільних психологів, соціальних педагогів і безпосередньо батьків. Класний керівник може планувати 2—3 такі заходи на рік, але проводити їх так, щоб батьки відчували, що це для них важлива школа проникнення у світ дитини, передумова успіху сімейного виховання.

Успіхи вчителів, класних керівників у роботі з батьками учнів багато в чому залежать від умінь організовувати і проводити батьківські збори, надавати їм педагогічної доцільності.

В організації та проведенні класних батьківських зборів необхідно рішуче уникати помилок, які, на жаль, ще мають місце у практичній діяльності частини класних керівників. Зокрема: запрошення батьків на збори шляхом записів в учнівських щоденниках; призначення зборів у незручний для батьків час; перетворення зборів на своєрідне "судилище" над окремими учнями та батьками; висвітлення на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів.

Відповідальність батьків перед собою і суспільством за виховання своїх дітей вимагає від них ґрунтовних знань у галузі психології, фізіології, валеології, педагогіки. На жаль, значна кількість батьків вирізняється вкрай низьким рівнем психолого-педагогічної культури, що призводить до серйозних прорахунків у сімейному вихованні, породжує сімейні драми, а інколи і трагедії. І це не стільки вина батьків, скільки їхня біда: в країні не було (та немає і тепер) системи підготовки молодих людей до сімейного життя, оволодіння ними знаннями в царині виховання дітей у сім'ї. Турбувалися лише про забезпечення знаннями, готували до набуття фаху інженера, лікаря, агронома, вчителя, механізатора та ін., але не готували до найскладнішої і найбільш відповідальної діяльності — створення міцної сім'ї, виховання дітей. Але ж майже кожна молода людина безпосередньо включається у процес утворення сім'ї, народження і виховання дітей.

Нині конче необхідна система підготовки молодих людей до сімейного життя, набуття ними знань і вмінь в галузі формування повноцінної сім'ї та виховання дітей. Без психолого-педагогічної культури батьків годі й говорити про здорове суспільство.

У системі завдань педагогічної освіти суспільства можна виділити такі структурні компоненти.

• 1. Наполегливе і цілеспрямоване формування в суспільстві культу Матері та Батька як начала й основи всіх доброчинностей. З цією метою треба використовувати всі доступні засоби: літературу, мистецтво, радіо, телебачення, кіно, театр та ін.

• 2. У системі шкільного виховання, особливо в роботі з учнями старшого шкільного віку, необхідні прищеплювання думки, що головне покликання людини — створення сім'ї з хорошими Матір'ю та Батьком, виховання гарних, розумних, морально багатих дітей. А здобуття професії, професійна діяльність — це засіб для досягнення успішності функціонування здорової сім'ї. Треба ввести дисципліни, які б закладали основи виховання майбутніх Матері та Батька, що давало б змогу кожній молодій людині пізнавати себе, особливості спілкування з навколишнім світом. Це фізіологія, валеологія, психологія, етика, соціологія.

• 3. Широке ознайомлення у ранньому віці з надбаннями етнопедагогіки свого народу. Це неперевершене духовне багатство, в якому зосереджені знання про створення сім'ї, виховання дітей з урізуванням національних особливостей.

• 4. Формування у молодих людей критичного ставлення до масової культури низького ґатунку, яка негативно впливає на морально-духовні засади людей, руйнує національний менталітет. Не забороняти, а розумно формувати критичне ставлення до ницих виявів псевдокультури і анти культури.

• 5. Запровадження обов'язкового всеобучу з проблем сім'ї та сімейного виховання для всіх людей, які готуються до створення сім'ї.

• 6. Створення телевізійних і радіопрограм, спрямованих на підвищення психолого-педагогічної культури всіх, хто займається питаннями сімейного виховання дітей.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спілкування класного керівника з батьками“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Розділ 1 ПЕДАГОГІКА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Місце і роль педагогіки в життєдіяльності людей

  • Приклад низької педагогічної культури

  • Українська народна педагогіка, її місце у системі національного виховання

  • Етнопедагогіка. Народна педагогіка

  • Прислів'я і приказки українського народу

  • Казки

  • Балади

  • Народна пісня

  • Думи

  • Легенди

  • Педагогіка і релігія

  • З "Бесід священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького" про причини поганого виховання у наш час.

  • Виховання справедливості

  • Виховання почуття соромливості

  • Розділ 2 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Генетична культура. Спадковість

  • Особливості анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей

  • Темперамент

  • Холерик.

  • Меланхолік.

  • Особливості молодших підлітків холеричного типу

  • Особливості молодших підлітків меланхолічного тину

  • Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти

  • Концепції виховання

  • Закономірності виховного процесу

  • Пріоритет загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей у змісті виховання.

  • Провідна роль сім'ї у вихованні дитини

  • Особлива місія праці в соціалізації особистості

  • Виховання особистості в колективі

  • Мотиви виховання у системі соціального становлення особистості

  • Розділ 3 ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ

  • Принцип природовідповідності

  • Принцип гуманності

  • Принцип індивідуальності та диференціальності

  • Принцип етнічності

  • Принцип культуровідповідності

  • Методи виховання

  • Совість

  • Групи непрямих вимог

  • Формування вмінь і звичок

  • Метод привчання

  • Метод змагання

  • Метод заохочення

  • Метод покарань

  • Метод вибуху

  • Особистість і колектив

  • Лідерство. Лідери

  • Стадії розвитку колективу

  • Питання теорії і практики розвитку колективу

  • Педагогічні засади оптимізації спілкування

  • Рівні спілкування

  • Мануальне спілкування

  • Стилі спілкування

  • Рівень сформованості вміння спілкуватися

  • Правила спілкування

  • Методична робота класного керівника

  • Методи вивчення учнів і учнівських колективів

  • Програма вивчення учнів і складання характеристики

  • Програма вивчення класного колективу і складання характеристики

  • Диспут – як форма позакласної роботи

  • Колективні творчі справи (КТС)

  • Ключова роль сім'ї у вихованні дітей

  • Батьківський авторитет у вихованні дітей

  • Спілкування класного керівника з батьками
  • Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів