Виховання почуття соромливості

Теорія і методика виховання

Почуття сорому, так само як і почуття істини, властиве кожній дитині. Завдання батьків і вихователів... не дати йому погаснути, але виховати його, розвинути, зміцнити.

При цьому, християнські батьки, дотримуйтесь таких правил:

І. Оберігайте ваших малюків від всього, що руйнує святе почуття соромливості. Як часто й тяжко грішать щодо цього багато батьків через нерозуміння чи через брак пильності! Як часто можна спостерігати, що матері дозволяють своїм малюкам на очах підростаючих сестер і братів бути в напівоголеному або зовсім голому стані. <...>

Християнські батьки! Допускаючи подібні вчинки, ви тяжко грішите проти дітей ваших і замість соромливості розвиваєте в них почуття безсоромності... У таких випадках досить одного серйозного зауваження, одного короткого застереження. Якщо після неодноразових таких зауважень не настане поліпшення поведінки дитини, тоді необхідно суворіше покарати її...

ІІ. Друге правило говорить: остерігайтеся, щоб тобі самому не бути причиною розтління невинності твоїх дітей. Але яким чином батьки можуть бути такою причиною? Різними способами.

Дуже багато батьків своє поведінкою передають дітям пристрасть до чуттєвості, схильність до безсоромності як сумну й фатальну спадщину на все життя.

Батьки бувають часто винні у розтлінні дітей тим, що вони занадто ніжать їх. Діти, які сплять на м'яких і теплих пухових перинах, довго після пробудження залишаються в постелі, діти, яким дають надто поживні і приправлені прянощами харчі або дуже рано привчають до вживання спиртних напоїв, зрештою, діти, які залишаються в безділлі без усяких занять, — знаходяться в більшій небезпеці втратити свою скормність і сором'язливість.

Безділля є матір'ю як усіх пороків, так і недоброчесності. Ось чому, якщо хочете ви, християнські батьки, мати дітей сором'язливих, то старайтесь загартовувати їх із самого раннього віку, привчати їх витримувати і спеку, і холод, і злигодні, і скорботи, вправляйте їх у праці й діяльності, охороняйте їх від розніженості, оскільки розніжене й розповніле тіло являє собою плідний ґрунт для пороку і недоброчесності.

Нарешті, дуже багато батьків несвідомо чи свідомо бувають спокусниками своїх власних дітей своєю необережністю, а інколи навіть безсоромною поведінкою. Сюди належать ті, наприклад, батьки, які на очах своїх дітей вільно одягаються й роздягаються, матері, які недостатньо скромно і акуратно годують грудьми своїх малят, які залишають чотири та п'ятирічних і старших дітей спати в одній із собою спальні, а інколи навіть кладуть на одну із собою постіль. Далі батьки, які між собою або з іншими у присутності дітей ведуть нескромні двозначні розмови, розповідають спокусливі пригоди, допускають нескромні, аморальні жарти й дотепи, в грубих виразах говорять про статеві стосунки, надто вільно поводять себе у своєму взаємному спілкуванні й т. ін.

Всіх батьків, які таким чином поводять себе на очах дітей своїх, удвічі, навіть утричі, стосуються страшні слова Спасителя: "Хто спокусить єдиного з братів моїх менших, віруючих в ім'я Моє, тому краще було б, якби жорновий камінь повісили йому на шию і він потонув би в безодні морській" (Мф. 18).

Бійтесь же, християнські батьки, накликати на себе цей страшний вирок, уникайте у ваших розмовах всього того, ...що може для ваших дітей бути причиною спокуси.

Тримайте ваших дітей до тих пір, поки це можливо, у невіданні щодо статевих стосунків.

Відповідайте на ці запитання обережно, ухильно, не відкриваючи їм всієї істини і не вдаючись до обману й казкових вигадок.

III. ...Спостерігайте за малими дітьми, щоб вони не мали ніякої спокуси втратити цнотливість. У цьому випадку повинен бути пильний нагляд за спальнями малюків... Не дозволяйте дітям різної статі спати в одній постелі.

IV. ...Виховуйте в серцях дітей своїх любов до сором'язливості і цнотливості на релігійних засадах, а не тільки із світської пристойності.

Необхідно для цього постійно вказувати дітям на око Бога, яке бачить все потаємне, проникає в найглибші тайнички серця, перед яким ніщо не може сховатися, на кожне нечисте побажання дивиться, як на тяжкий гріх"1.

Очевидно, що викладені у цих бесідах настанови й застереження в наш час різними людьми сприймаються по-різному. Віруючі можуть поділяти їх повністю. Атеїсти сприймуть ту їх частину, яка суголосна загальнолюдським моральним цінностям. Але так чи інакше раціональні зерна християнського вчення можуть бути корисними для морального виховання молодого покоління.

Православна педагогіка визначає, що підготовка людини до земного життя має здійснюватися в процесі духовно-морального становлення особистості. У рамках православної педагогіки, на думку Є. Шестуна2, пріоритетними є проблеми духовно-морального становлення особистості, забезпечення оптимальної духовної атмосфери, в якій відбувається правильний і вільний психофізичний розвиток, створення найбільш сприятливих умов для соціалізації людини. Православна педагогіка передовсім вирізняється своєю онтологічністю (онтологія (грец. on (ontos) — суще і logos — слово, вчення) — вчення про буття; розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття, найбільш загальні категорії сутнісного).

Предметом православної педагогіки є процес здобуття особистістю рятівного, морально бажаного духовного досвіду, який становив би основу її життєдіяльності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виховання почуття соромливості“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Розділ 1 ПЕДАГОГІКА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Місце і роль педагогіки в життєдіяльності людей

  • Приклад низької педагогічної культури

  • Українська народна педагогіка, її місце у системі національного виховання

  • Етнопедагогіка. Народна педагогіка

  • Прислів'я і приказки українського народу

  • Казки

  • Балади

  • Народна пісня

  • Думи

  • Легенди

  • Педагогіка і релігія

  • З "Бесід священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького" про причини поганого виховання у наш час.

  • Виховання справедливості

  • Виховання почуття соромливості
  • Розділ 2 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Генетична культура. Спадковість

  • Особливості анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей

  • Темперамент

  • Холерик.

  • Меланхолік.

  • Особливості молодших підлітків холеричного типу

  • Особливості молодших підлітків меланхолічного тину

  • Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти

  • Концепції виховання

  • Закономірності виховного процесу

  • Пріоритет загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей у змісті виховання.

  • Провідна роль сім'ї у вихованні дитини

  • Особлива місія праці в соціалізації особистості

  • Виховання особистості в колективі

  • Мотиви виховання у системі соціального становлення особистості

  • Розділ 3 ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ

  • Принцип природовідповідності

  • Принцип гуманності

  • Принцип індивідуальності та диференціальності

  • Принцип етнічності

  • Принцип культуровідповідності

  • Методи виховання

  • Совість

  • Групи непрямих вимог

  • Формування вмінь і звичок

  • Метод привчання

  • Метод змагання

  • Метод заохочення

  • Метод покарань

  • Метод вибуху

  • Особистість і колектив

  • Лідерство. Лідери

  • Стадії розвитку колективу

  • Питання теорії і практики розвитку колективу

  • Педагогічні засади оптимізації спілкування

  • Рівні спілкування

  • Мануальне спілкування

  • Стилі спілкування

  • Рівень сформованості вміння спілкуватися

  • Правила спілкування

  • Методична робота класного керівника

  • Методи вивчення учнів і учнівських колективів

  • Програма вивчення учнів і складання характеристики

  • Програма вивчення класного колективу і складання характеристики

  • Диспут – як форма позакласної роботи

  • Колективні творчі справи (КТС)

  • Ключова роль сім'ї у вихованні дітей

  • Батьківський авторитет у вихованні дітей

  • Спілкування класного керівника з батьками

  • Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів