Специфічним і спірним є метод "вибуху", який впроваджував і описав А.С. Макаренко. "Під вибухом, — писав Антон Семенович, — я зовсім не розумію такого положення, щоб під людину підкласти динаміт, підпалити і самому тікати, не чекаючи, поки людина злетить у повітря. Я маю на увазі раптову дію, яка перевертає всі бажання людини, всі її прагнення".
Цей метод не можна віднести ні до заохочення, ні до покарання. Його своєрідність у тому, що він сприяє стимулюванню позитивної діяльності особистості вихованця, і може використовуватися для гальмування негативних дій вихованців.
Метод "вибуху" передбачає вплив педагога на виховання засобами, які є протилежними тим. що вів їх зазвичай очікує від вихователя. Це досить специфічний засіб впливу, який вимагає від вихователя прояву особливої майстерності. Цей метод можна застосовувати з урахуванням таких чинників: у разі необхідності перевиховання школярів; глибокого знання індивідуальних особливостей вихованця; досконалого володіння технікою застосування такого методу; наявності здорового психологічного клімату в колективі, в якому перебуває вихованець.
Наведемо приклад застосування методу "вибуху" з практики А.С. Макаренка.
"Ще в 1932 році я мав поновити свою комуну, де було 150 чоловік, новими 150 дітьми, багатьох я мусив приймати протягом 2 тижнів.
У мене вже була дуже хороша організація комунарів... Всі були міцно пов'язані, були дуже дружні, мали дуже красиву, точну, бадьору дисципліну, чудово вміли працювати, пишалися своєю комуною і своєю дисципліною. їм можна було доручити досить відповідальні завдання...
Комуна жила досить заможно, тому що була на господарському розрахунку.
Ми так збирали дітей. Ми їх збирали завжди в швидких поїздах. Це було в Харкові. Діти, що їхали в швидких поїздах, — це був наш контингент, ми мали право на цей контингент...
Сім-вісім комунарів, один з яких призначався на тимчасового командира на одну ніч, вирушали для того, щоб зібрати цих дітей.
Тимчасовий загін протягом 2—3 годин збирав безпритульних з дахів, з убиралень, витягав з-під вагонів. Вони вміли збирати цих "пасажирів". Я ніколи не зміг би їх знайти.
На вокзалі відводили спеціальну кімнату. У цій кімнаті відбувався перший мітинг.
Цей мітинг полягав не в умовлянні йти в комуну, а носив таку форму. Наші комунари зверталися до дітей з такими словами: "Дорогі товариші, наша комуна переживає великі труднощі в робочій силі. Ми будуємо новий завод, ми прийшли до вас з проханням допомогти нам".
І безпритульні були певні, що це так.
їм говорили: "Хто не хоче — може їхати далі швидким поїздом". І далі починався той метод здивування, який я хочу назвати методом "вибуху".
Звичайно діти завжди погоджувалися допомогти нам у нашому будівництві. У цій кімнаті вони залишалися ночувати. А другого дня, о
12-й годині, вся комуна з оркестром — у нас був дуже хороший оркестр, 60 білих труб, — з прапором, у парадних костюмах з білими комірцями, з найвищим шиком, з вензелями і т. ін., вистроювалися у шеренгу біля вокзалу, і, коли цей загін, запинаючи свої кафтани, дріботячи босоніж, виходив на площу, одразу лунала музика, і вони бачили перед собою фронт. Ми їх зустрічали звуками оркестру, салютом, як наших кращих товаришів.
Потім попереду вистроювалися наші комсомольці, дівчата, слідом за ними йшли безпритульні діти, а потім ще йшов взвод.
І вся ця група йшла дуже урочисто по 8 чоловік в ряд.
Громадяни плакали від зворушення , але ми бачили, що це тільки техніка і нічого сентиментального.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метод вибуху“ на сторінці 1. Приємного читання.
