Народна пісня

Теорія і методика виховання

У цьому поетичному жанрі особливо яскраво закарбувалася мудрість народу, філософія його життя. За своїм походженням і суттю пісня є мистецтвом загальнонародним. Мета пісні — не стільки виразити особистість її творця, автора, скільки залучити слухача до співпереживання. Це зумовлено тим, як слушно зауважував І.Я. Франко, що "народний поет творить свою пісню з того матеріалу вражень та ідей, яким живе ціла маса його земляків... його пісня є, отже, якимось виразом думки, вражень та устремлінь цілої маси, і тільки таким чином вона стає здатна до сприйняття і засвоєння її масою".

Народна пісня здатна торкатися найніжніших струн людської душі, тому що, за висловом М.Т. Рильського, "в піснях і труд, і даль походу, і жаль, і успіх, і любов, і гнів великого народу, і за народ пролита кров".

Виховна сила народних пісень зумовлена передусім тим, що своїм змістом, мелодією вона спрямована на формування почуттів людини. А почуття — це багатюще джерело й основа благородних діянь особистості. Почуття — стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, що віддзеркалює значення цих явищ у зв'язку з її потребами та мотивами; вищий продукт розвитку емоційних процесів у суспільних умовах. "Почуття людини, — писав відомий психолог С.Л. Рубінштейн,

— найбільш яскраве вираження "природи, що стала людиною", і з цим пов'язана та хвилююча чарівність, яка випливає з будь-якого справжнього почуття".

Психологи виділяють різноманітні вияви почуттів: любов, віра, співчуття, ненависть, гордість, патріотизм, заздрощі, ревнощі, егоїзм, марнослав'я та ін. Почуття — наріжний камінь формування переконань.

Поетична творчість є могутнім засобом формування морально-духовних цінностей людини. А особливо, коли поезія підсилюється музикою. Невипадково значну частину фольклорного жанру становить поетична творчість: поеми, балади, пісні, коломийки, думи, хороводи та ін.

Могутнім засобом формування почуттів людини (а поготів і переконань) виступає не лише народна поетика, а й авторська. Для прикладу прислухаємося до поетичного шедевру талановитого українського поета Бориса Олійника "Пісня про матір":

Посіяла людям літа свої літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу.

• Куди це Ви, мамо? — сполохано кинулись діти,

• Куди Ви, бабусю? — онуки біжать до воріт.

• Та я недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, діти... а ви вже без мене ростіть.

• Так як же без вас ми?.. То що ви намислили, мамо? —А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках?

• А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І срібло на травах, і золото у колосках.

• Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата, Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт!

Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, — Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть.

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля. Змахнула рукою — злетіли у вись рушники. "Лишайтесь щасливі..." — І стала замисленим полем На цілу планету, на всі покоління й віки.

Великий вплив на формування почуттів людини має зміст цього твору у поєднанні з музичною мелодією, зокрема у виконанні народної артистки України Таїсії Повалій. При цьому треба зауважити, що і поетичний зміст, і музика пісні вибудувані в кращих традиціях народної пісенної творчості, про яку український письменник Павло Грабовський писав: "Що за милозвучність та краса, не кажучи вже про класичну простоту та безпосередність, натхненність! Се — джерело, з якого на здоров'я довго ще будуть пити нащадки. Влучність вислову надзвичайна, а стислість просто не передатна!".

Український пісенний фольклор охоплює, по суті, всі аспекти життєдіяльності нашого народу. Зокрема: пісні календарно-обрядові (русальні та петрівочні, купальські, жниварські, веснянки), епічні, історичні, родинно-обрядові, родинно-побутові (про кохання, про родинне життя, колискові, жартівливі), соціально-побутові (козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, солдатські), коломийки, балади.

Ознайомлення зі змістом величезного масиву народних пісень дає підстави стверджувати, що в них зосереджено величезний потенціал для виховання морально-духовних цінностей молодого покоління. Це невмируще багатство українського народу, яке треба активно відроджувати, розвивати, користуватися ним у процесі родинного виховання, діяльності загальноосвітніх навчально-виховних, професійних освітніх закладів, а також у засобах масової інформації. Прикро, що в засобах масової інформації в Україні має місце очевидне засилля масової культури сумнівного ґатунку, позбавленої ознак конкретної національної культури, загальнолюдських морально-духовних цінностей.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Народна пісня“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Розділ 1 ПЕДАГОГІКА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Місце і роль педагогіки в життєдіяльності людей

  • Приклад низької педагогічної культури

  • Українська народна педагогіка, її місце у системі національного виховання

  • Етнопедагогіка. Народна педагогіка

  • Прислів'я і приказки українського народу

  • Казки

  • Балади

  • Народна пісня
  • Думи

  • Легенди

  • Педагогіка і релігія

  • З "Бесід священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького" про причини поганого виховання у наш час.

  • Виховання справедливості

  • Виховання почуття соромливості

  • Розділ 2 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Генетична культура. Спадковість

  • Особливості анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей

  • Темперамент

  • Холерик.

  • Меланхолік.

  • Особливості молодших підлітків холеричного типу

  • Особливості молодших підлітків меланхолічного тину

  • Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти

  • Концепції виховання

  • Закономірності виховного процесу

  • Пріоритет загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей у змісті виховання.

  • Провідна роль сім'ї у вихованні дитини

  • Особлива місія праці в соціалізації особистості

  • Виховання особистості в колективі

  • Мотиви виховання у системі соціального становлення особистості

  • Розділ 3 ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ

  • Принцип природовідповідності

  • Принцип гуманності

  • Принцип індивідуальності та диференціальності

  • Принцип етнічності

  • Принцип культуровідповідності

  • Методи виховання

  • Совість

  • Групи непрямих вимог

  • Формування вмінь і звичок

  • Метод привчання

  • Метод змагання

  • Метод заохочення

  • Метод покарань

  • Метод вибуху

  • Особистість і колектив

  • Лідерство. Лідери

  • Стадії розвитку колективу

  • Питання теорії і практики розвитку колективу

  • Педагогічні засади оптимізації спілкування

  • Рівні спілкування

  • Мануальне спілкування

  • Стилі спілкування

  • Рівень сформованості вміння спілкуватися

  • Правила спілкування

  • Методична робота класного керівника

  • Методи вивчення учнів і учнівських колективів

  • Програма вивчення учнів і складання характеристики

  • Програма вивчення класного колективу і складання характеристики

  • Диспут – як форма позакласної роботи

  • Колективні творчі справи (КТС)

  • Ключова роль сім'ї у вихованні дітей

  • Батьківський авторитет у вихованні дітей

  • Спілкування класного керівника з батьками

  • Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів