Виховання почуття соромливості

Теорія і методика виховання

Вороги. Гріхопадіння Адама і Єви стало причиною появи на землі ворожнечі та її носіїв — ворогів. Ісус Христос прийняв мученицьку смерть на хресті за людей, коли вони ще були ворогами. Тим самим Ісус зробив любов до ворогів очевидною реальністю.

Не відповідати злом на злої "Не платіть злом за зло, або образою за образу, навпаки, благословляйте, знаючи, що на це вас покликано, щоб ви успадкували благоговіння" (1 Петр. 3:9). "Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми" (Рим. 12:17). "Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує..." (Мт. 5:44.). З останнім постулатом навряд чи можна погодитися.

Людський гнів — це емоційна реакція, яка виникає у тих випадках, коли зачіпається, порушується чи піддається загрозі щось особливо цінне для цієї людини: "Усяка прикрість, і гнів, і лютість, і крик, і лайка зі злобою нехай будуть відкинуті вами. А ви один до одного будьте ласкаві, співчутливі, прощаючи один одному..." (Еф. 4:31—32). "Нерозумний гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає образу" (Притч. 12:16). "Не поспішай духом твоїм гніватись; адже гнів гніздиться в серцях дурнів" (Екл. 7:9).

Розпуста. Завжди пам'ятайте: "Не чинити розпусти!" (Вих. 20:14). "Хто чинить розпусту, не має той розуму, він знищує свою душу..." (Притч. 6:32). "А розпуста й нечистота усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим; а також лихослів'я та жарти, що непристойні вам, а краще подяка. Знайте це, що жодний розпусник чи нечистий або зажерливий, який є ідолослужителем, не має спадщини в Христовому й Божому Царстві" (Еф. 5:3—5). "Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та розпусників судитиме Бог" (Євр. 13:4). "І з жодною худобою не лягай, щоб не стати нею нечистим. І жінка не стане перед худобою на злягання — це паскудство!" (Лев. 18:23). "А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою — гидота воно!" (Лев. 18:22). "Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники. Царства Божого не вспадкують вони!" (1 Кор. 6:9—10).

Багатство — це володіння власністю, яка своїми розмірами набагато переважає життєво необхідний рівень. Багатство тимчасове: 1. "...Адже багатство твоє не навіки, і чи влада твоя з роду в рід?" (Пр. 27:24). 2. "Бог сказав йому: нерозумний! — вже в цю ніч душу твою візьмуть у тебе; і кому ж дістанеться все те, що ти наготував?" (Лк. 12:20). 3. "І як голий вийшов він із лона матері своєї, таким і завершує свій життєвий шлях, і нічого не візьме від здобутого ним, що міг би він понести у руці своїй. І це також недуга болюча: яким прийшов він, таким він і повернеться. Яка ж йому користь, що трудився він на вітер" (Екл. 6:14—15).

Багатство — скороминуче: "Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступися від думки своєї про це, — свої очі ти звернеш до нього, — і нема вже його..." (Пр. 23:4—5).

Багатство "сліпить" людину: "Ось ти говориш: "Я багатий, розбагатів, і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і убогий, і сліпий, і голий" (Відк. 3:17).

Любов до багатства є джерелом усіх бід: "Адже корінь усього лихого — це грошолюбство, якому віддавшись, деякі ухилились від віри і самі себе прирекли на численні страждання" (1 Тим. 6:10).

Багатство здобуваєш працею: "Ледачий не засмажує своєї дичини; а майно людини трудящої примножене" (Пр. 12:27). "Багатство від метушні зменшується, а той, хто збирає трудом, примножує його" (Пр. 13:11).

Багатство часто веде до: а) жорстокості: "Бідний говорить благально, багатий же відповідає зухвало" (Пр. 18:23); б) обману: "Куріпка сідає на яйця, яких не несла; таким є той, хто багатство набув неправдою: він залишить його в середині днів своїх і нерозумним залишиться на кінець життя свого" (Єр. 17:11); в) зажерливості: "Хто срібло любить, той не насититься сріблом; і хто любить багатство, той не має користі від нього. І це — суєта" (Екл. 5:9).

Хабар — матеріальна винагорода посадовій особі за ті чи інші послуги поза межами дозволеного. Бережись цієї спокуси: "А хабара не візьмеш, адже хабар освічує зрячих і викривлює слова справедливих" (Вих. 23:8). "Проклятий, хто бере підкуп, щоб убити душу та пролити кров невинну!" (Повт. Зак. 27:25). "Коли мудрий кого утискає, той сам нерозумним стає, а хабар губить серце" (Екл. 7:7). "Горе тим, ...які за подарунки виправдовують винного і невинних позбавляють законного!" (Іс. 5:23). "Голови (керівники) його судять за хабарі і навчають за плату його священики, і за срібло пророкують пророки його, хоч на Господа вони опираються, говорячи: "Хіба Господь не серед нас? Біда не прийде до нас!" (Мих. З:!!)1.

Як бачимо, навіть побіжний погляд на сутність православної етики переконує, що Святе Писання — це енциклопедія педагогічної мудрості. Шкода, що значна частина людей відійшла від сутності морально-духовного багатства, що відбиралося, викристалізовувалося, шліфувалося впродовж тисячоліть. Тут бачимо і зміст, і принципи, і форми, й шляхи та методи утвердження моральних цінностей як провідної ідеї життєдіяльності й порятунку людства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика виховання» автора Омеляненко В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виховання почуття соромливості“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО

  • Розділ 1 ПЕДАГОГІКА - НАУКА ПРО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Місце і роль педагогіки в життєдіяльності людей

  • Приклад низької педагогічної культури

  • Українська народна педагогіка, її місце у системі національного виховання

  • Етнопедагогіка. Народна педагогіка

  • Прислів'я і приказки українського народу

  • Казки

  • Балади

  • Народна пісня

  • Думи

  • Легенди

  • Педагогіка і релігія

  • З "Бесід священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького" про причини поганого виховання у наш час.

  • Виховання справедливості

  • Виховання почуття соромливості
  • Розділ 2 МЕТА Й ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ

  • Генетична культура. Спадковість

  • Особливості анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей

  • Темперамент

  • Холерик.

  • Меланхолік.

  • Особливості молодших підлітків холеричного типу

  • Особливості молодших підлітків меланхолічного тину

  • Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти

  • Концепції виховання

  • Закономірності виховного процесу

  • Пріоритет загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей у змісті виховання.

  • Провідна роль сім'ї у вихованні дитини

  • Особлива місія праці в соціалізації особистості

  • Виховання особистості в колективі

  • Мотиви виховання у системі соціального становлення особистості

  • Розділ 3 ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ

  • Принцип природовідповідності

  • Принцип гуманності

  • Принцип індивідуальності та диференціальності

  • Принцип етнічності

  • Принцип культуровідповідності

  • Методи виховання

  • Совість

  • Групи непрямих вимог

  • Формування вмінь і звичок

  • Метод привчання

  • Метод змагання

  • Метод заохочення

  • Метод покарань

  • Метод вибуху

  • Особистість і колектив

  • Лідерство. Лідери

  • Стадії розвитку колективу

  • Питання теорії і практики розвитку колективу

  • Педагогічні засади оптимізації спілкування

  • Рівні спілкування

  • Мануальне спілкування

  • Стилі спілкування

  • Рівень сформованості вміння спілкуватися

  • Правила спілкування

  • Методична робота класного керівника

  • Методи вивчення учнів і учнівських колективів

  • Програма вивчення учнів і складання характеристики

  • Програма вивчення класного колективу і складання характеристики

  • Диспут – як форма позакласної роботи

  • Колективні творчі справи (КТС)

  • Ключова роль сім'ї у вихованні дітей

  • Батьківський авторитет у вихованні дітей

  • Спілкування класного керівника з батьками

  • Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів