є) коригуюча функція пов'язана з ліквідацією старих методик у навчально-виховному процесі, консерватизму, старих стереотипів мислення й способів дій, застарілих умінь і навичок у частини педагогів, особливо в представників старшого покоління. Це ж стосується й керівників освіти зі значним керівним стажем, у яких часто домінують авторитарність, адміністрування, психологічний консерватизм;
• ж) координуюча функція спрямована на подолання дублювання, паралелізму в змісті й часі проведення заходів науково-методичного характеру, передусім у межах навчального закладу;
• з) пропагандистська функція – це інформування педколективу про новини психолого-педагогічної науки, передового досвіду (за допомогою телебачення й радіо, випуску спеціальних збірників, організації виставок, відповідна орієнтація курсів і семінарів у процесі засідань науково-методичної ради навчального закладу та ін.);
• л) контрольно-інформаційна функція – це систематичний зворотний зв'язок про стан науково-методичної роботи в навчальному закладі. Вона полягає в оцінці відповідності цієї роботи завданням і нормативним вимогам, у розробці, аналізі й систематизації інформації про стан науково-методичної діяльності педколективу. Ця функція ефективна тоді, коли постійно встановлюються причини відхилень у функціонуванні системи із науково-методичної роботи, даються об'єктивні оцінки, вносяться необхідні корективи в цей напрям діяльності дирекції та педколективу.
Стилі й методи управління науково-методичною роботою [11, с. 9]
У досвідченого керівника стилі його керівництва й методи управління методичною роботою значною мірою визначаються рівнем професійної компетенції очолюваного ним педколективу.
Проаналізуємо це вихідне положення. Стиль керівництва – це манера поведінки керівника щодо підлеглих. Традиційно виділяються такі стилі:
• а) авторитарний – це орієнтація на себе (одноосібне прийняття рішень), сухий, лаконічний тон, дотримання єдиновладдя у визначенні стратегії й тактики методичної роботи. Цей стиль застосовується найчастіше стосовно недостатньо кваліфікованих і зацікавлених у виконанні методичної роботи педагогів. При цьому такий керівник:
– чітко формулює завдання методичної роботи й вимоги до неї;
– систематично проводить методичні інструктажі та роз'яснення підлеглим;
– систематично контролює, виконання роботи, стежить за її відповідністю встановленим вимогам;
– звертає увагу на помилки й досягнення в діяльності педко- лективу з методичної роботи;
– за потреби карає або заохочує (наказ про винесення покарання або подяки, вказівка та ін.);
– у спілкуванні тактовний, але жорсткий;
• б) демократичний – той, котрий рахується з думкою колективу. Основні способи спілкування – прохання, порада, інформування. Мінімальне втручання в діяльність підлеглих, надання їм права самим приймати рішення, свобода у визначенні цілей і завдань, у здійсненні самоконтролю за власною методичною роботою. Такий керівник:
– мету й завдання визначає спільно з колективом (використання методики "бумерангу" – перед прийняттям рішення оголошує свій варіант розв'язання проблеми для обговорення "по колу" в колективі й зі своїми заступниками та, лише врахувавши всі пропозиції, приймає рішення;
– консультується перед розв'язанням тих чи інших пробдем;
– активно спілкується з колегами по роботі, намагаючись переконати їх;
– самообмежує себе в прямих вказівках і контролі за станом методичної роботи;
– намагається делегувати максимум відповідальності за методичну роботу методичній раді школи й самим педагогам;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу“ на сторінці 2. Приємного читання.
