Компоненти, рушійні сили процесу виховання

Педагогічна майстерність

Система родинного виховання була регламентована, передусім, звичаями та обрядами, тому їх відродження – одне з головних завдань педагогіки.

4. Краєзнавство – це широкий спектр напрямів діяльності школи, який дає можливість формувати в школярів любов до рідного краю, неповторних місцевих ландшафтів, біосфери, прагнення зберігати та впорядковувати історичні пам'ятки. Такий підхід уможливлює цілісне сприймання національного колориту своєї землі учнями, способу життя й мислення українців (стилю їхньої поведінки, народної філософії, світоглядних засад та ін.).

Найбільші можливості для цього мають історія, географія, література й позакласна робота з цих дисциплін,

5. Природа рідного краю – це корінний елемент національної свідомості та культури українського народу. Саме природні фактори значною мірою обумовлюють національну специфіку українців, почуття єдності людини з природою.

Закличний у минулому відомий лозунг "Ми не повинні чекати милості від природи, узяти їх у неї – наше завдання" завдав величезної шкоди у відносинах людини з природою. Природа (передусім її ресурси) вважалася стихією, яку потрібно "завойовувати" й брати, брати в неї. Тому першорядного значення набуває зараз виховання молоді в дусі любові до природи, збереження та примноження її багатств, дуже економного використання її ресурсів, тобто формування в неї прагнення до збалансованого співіснування з нею, ідеї сталого розвитку людини й навколишнього середовища.

6. Міфологія – це специфічна сфера духовності народу, джерело розвитку творчої уяви, художньо-образного мислення, історичної пам'яті, засіб прищеплення любові до рідної землі, природи, творців історії свого народу. Зразки цієї творчості (легенди, міфи, балади, перекази та ін.) завжди побудовані на засадах добра, справедливості й краси.

Відчуження від міфології та інших національних пріоритетів призвело до втрати моральності й духовності, тому в системі виховання молоді питання міфології повинні займати чільне місце.

• 7. Фольклор і мистецтво. У фольклорі (пісні, думи, прислів'я та ін.) відображено культурно-історичний і мистецький дух нашого народу. Особливо важливою є участь учнів у хоровому співі, народних танцях, вишиванні, грі на народних музичних інструментах.

• 8. Народний календар – це енциклопедія життя та трудової діяльності, культури, побуту, дозвілля народу. У датах, змісті подій – багаторічні спостереження людини над природою, її взаємозалежність і взаємозв'язок із нею.

• 9. Обрядово-звичаєва сфера – це традиції, звичаї, обряди, свята, тобто прикмети й ознаки, за якими розпізнають народ не тільки в сучасному, але й у його минулому.

• 10. Народні прикмети й вірування відображають зміст та особливості народного світосприймання й відіграють у житті людини орієнтувальну, регулюючу та прогнозуючу функції, оскільки ґрунтуються на багаторічних спостереженнях народу над явищами природи й процесами.

• 11. Родинно-побутова культура – це збереження рідної мови, наслідування заповітам предків, вивчення свого родоводу, життя за нормами народної моралі та етикету. Наприклад, ефективним є збирання учнями речей побуту своїх предків й організація в школах "Світлиць", які "переносять" їх у минуле нашого народу.

• 12. Національна символіка. Національні символи України – Герб (Тризуб), Прапор (синьо-жовтий), Гімн "Ще не вмерла України...".

Національна символіка в кожного народу виконує важливу консолідуючу функцію нації в єдину етнографічну, культурно-історичну спільність, єдину суверенну державу.

У кожного українця наявні ще такі етнічні символи, як берегиня, обереги пам'яті, калина, верба й ін. Вони символізують дитинство, рідний край, батьківську хату тощо.

13. Релігія та виховні традиції. Християнство, як відомо, проголошує дотримання людиною загальноприйнятих норм моралі. Тому в процесі виховної роботи з учнями потрібно акцентувати їхню увагу й на цьому аспекті, проявляючи при цьому велику тактовність і почуття міри, відповідати ст. 35 Конституції України.

Отже, національне виховання – це виховання дітей на культурно- історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях й обрядах, на багатовіковій народній мудрості. Воно є конкретним історичним виявом загальнолюдського, гуманістичного та демократичного виховання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Компоненти, рушійні сили процесу виховання“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови

  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання
  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"