Система родинного виховання була регламентована, передусім, звичаями та обрядами, тому їх відродження – одне з головних завдань педагогіки.
4. Краєзнавство – це широкий спектр напрямів діяльності школи, який дає можливість формувати в школярів любов до рідного краю, неповторних місцевих ландшафтів, біосфери, прагнення зберігати та впорядковувати історичні пам'ятки. Такий підхід уможливлює цілісне сприймання національного колориту своєї землі учнями, способу життя й мислення українців (стилю їхньої поведінки, народної філософії, світоглядних засад та ін.).
Найбільші можливості для цього мають історія, географія, література й позакласна робота з цих дисциплін,
5. Природа рідного краю – це корінний елемент національної свідомості та культури українського народу. Саме природні фактори значною мірою обумовлюють національну специфіку українців, почуття єдності людини з природою.
Закличний у минулому відомий лозунг "Ми не повинні чекати милості від природи, узяти їх у неї – наше завдання" завдав величезної шкоди у відносинах людини з природою. Природа (передусім її ресурси) вважалася стихією, яку потрібно "завойовувати" й брати, брати в неї. Тому першорядного значення набуває зараз виховання молоді в дусі любові до природи, збереження та примноження її багатств, дуже економного використання її ресурсів, тобто формування в неї прагнення до збалансованого співіснування з нею, ідеї сталого розвитку людини й навколишнього середовища.
6. Міфологія – це специфічна сфера духовності народу, джерело розвитку творчої уяви, художньо-образного мислення, історичної пам'яті, засіб прищеплення любові до рідної землі, природи, творців історії свого народу. Зразки цієї творчості (легенди, міфи, балади, перекази та ін.) завжди побудовані на засадах добра, справедливості й краси.
Відчуження від міфології та інших національних пріоритетів призвело до втрати моральності й духовності, тому в системі виховання молоді питання міфології повинні займати чільне місце.
• 7. Фольклор і мистецтво. У фольклорі (пісні, думи, прислів'я та ін.) відображено культурно-історичний і мистецький дух нашого народу. Особливо важливою є участь учнів у хоровому співі, народних танцях, вишиванні, грі на народних музичних інструментах.
• 8. Народний календар – це енциклопедія життя та трудової діяльності, культури, побуту, дозвілля народу. У датах, змісті подій – багаторічні спостереження людини над природою, її взаємозалежність і взаємозв'язок із нею.
• 9. Обрядово-звичаєва сфера – це традиції, звичаї, обряди, свята, тобто прикмети й ознаки, за якими розпізнають народ не тільки в сучасному, але й у його минулому.
• 10. Народні прикмети й вірування відображають зміст та особливості народного світосприймання й відіграють у житті людини орієнтувальну, регулюючу та прогнозуючу функції, оскільки ґрунтуються на багаторічних спостереженнях народу над явищами природи й процесами.
• 11. Родинно-побутова культура – це збереження рідної мови, наслідування заповітам предків, вивчення свого родоводу, життя за нормами народної моралі та етикету. Наприклад, ефективним є збирання учнями речей побуту своїх предків й організація в школах "Світлиць", які "переносять" їх у минуле нашого народу.
• 12. Національна символіка. Національні символи України – Герб (Тризуб), Прапор (синьо-жовтий), Гімн "Ще не вмерла України...".
Національна символіка в кожного народу виконує важливу консолідуючу функцію нації в єдину етнографічну, культурно-історичну спільність, єдину суверенну державу.
У кожного українця наявні ще такі етнічні символи, як берегиня, обереги пам'яті, калина, верба й ін. Вони символізують дитинство, рідний край, батьківську хату тощо.
13. Релігія та виховні традиції. Християнство, як відомо, проголошує дотримання людиною загальноприйнятих норм моралі. Тому в процесі виховної роботи з учнями потрібно акцентувати їхню увагу й на цьому аспекті, проявляючи при цьому велику тактовність і почуття міри, відповідати ст. 35 Конституції України.
Отже, національне виховання – це виховання дітей на культурно- історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях й обрядах, на багатовіковій народній мудрості. Воно є конкретним історичним виявом загальнолюдського, гуманістичного та демократичного виховання.
Учитель-предметник – класний керівник
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Компоненти, рушійні сили процесу виховання“ на сторінці 3. Приємного читання.
