Розділ «Стаття 44. Застосування фізичної сили»

Офіційний текст статті

1. Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

2. Поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов’язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Норма і зв'язки

Стаття 44 розділу V «Поліцейські заходи» Закону № 580-VIII. Дві частини: ч. 1 — цілі і умова субсидіарності застосування фізичної сили; ч. 2 — письмове повідомлення поліцейським свого керівника про тілесні ушкодження та подальше повідомлення прокурора керівником. Пов’язана зі ст. 42 (фізичний вплив як вид примусу), ст. 43 (загальний порядок), ст. 45–46.

Суть простими словами

Фізична сила — один із трьох видів поліцейського примусу. Порядок згадування у ст. 42 не означає, що її завжди треба застосовувати першою або що вона завжди є найменш небезпечною. Поліцейський може застосовувати її, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для трьох цілей: забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення. Умова субсидіарності: якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом (ч. 1). Тобто сила — не перший варіант «за замовчуванням», а засіб, коли інші заходи не спрацьовують. Якщо внаслідок застосування сили особі завдано тілесних ушкоджень, поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той — повідомити прокурора (ч. 2).

Суб'єкти та сфера дії

Суб’єкт — поліцейський. Адресати — правопорушник, особи, яким загрожує небезпека; отримувачі повідомлень за ч. 2 — керівник поліцейського і прокурор. Частина 2 використовує формулювання «свого керівника»; окреме формулювання «безпосереднього керівника» міститься в ч. 10 ст. 42.

Права й обов'язки

Право поліцейського — застосовувати фізичну силу, включно зі спеціальними прийомами боротьби (рукопашного бою), за цілей ч. 1. Обов’язки — при завданні тілесних ушкоджень письмово повідомити керівника (ч. 2); керівник зобов’язаний повідомити про це прокурора. На фізичну силу за загальним правилом поширюються правила ст. 43: попередження (з винятками), пропорційність, невідкладна медична допомога, заборони щодо захищених осіб. Вузький виняток — ч. 9 ст. 42: під час дії воєнного стану стосовно осіб, які беруть участь у збройній агресії проти України, не враховуються вимоги ст. 43, заборони ч. 4–5 ст. 45 і ч. 9 ст. 46 (ч. 2 ст. 44 цим переліком НЕ названа — письмове повідомлення про тілесні ушкодження продовжує діяти як загальне правило). Для цих випадків ч. 10 ст. 42 установлює окремий режим повідомлення: про завдані тілесні ушкодження, каліцтво чи застосування вогнепальної зброї, за наявності можливості і з урахуванням подій на відповідній території, — усно або засобами комунікаційного зв’язку безпосередньому керівнику, який у разі необхідності за можливості повідомляє центральний орган управління поліції та прокурора. Виняток стосується лише названої категорії осіб, а не всіх громадян.

Умови, винятки, межі

Умови ч. 1: одна з трьох цілей — забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення; плюс субсидіарність — застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання повноважень. Сполучник «або/та» у першій цілі охоплює як власну безпеку поліцейського, так і безпеку інших, разом і окремо. Додаткові межі — з ст. 43 (попередження, пропорційність, захищені категорії).

Наслідки

За загальним правилом про тілесні ушкодження, завдані внаслідок застосування фізичної сили, поліцейський письмово повідомляє свого керівника, а той повідомляє прокурора (ч. 2). Письмову форму ця частина прямо встановлює для повідомлення поліцейського керівнику, а форму наступного повідомлення прокурору не уточнює. Спеціальний режим ч. 10 ст. 42 слід розглядати окремо. Постраждалому невідкладно надається медична допомога (ч. 4 ст. 43). Неправомірне застосування сили — підстава відповідальності за ст. 19.

Суміжні норми

Ст. 42 (види примусу, поняття фізичного впливу), ст. 43 (порядок застосування, медична допомога, захищені категорії), ст. 45 (спеціальні засоби), ст. 46 (вогнепальна зброя), ст. 19 (відповідальність).

Приклад (умовний, для навчання)

Уявімо законне затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення: поліцейський втручається, голосно попереджає про застосування фізичної сили і вимагає зупинитися, надаючи час виконати вимогу (ч. 1 ст. 43). Затриманий проривається і тікає; повторні словесні вимоги і переслідування пішки результату не дають, тож інші заходи не забезпечують затримання (умова ч. 1 ст. 44). Сама по собі можлива втеча не означає автоматично тяжких наслідків чи неможливості попередження — винятки з попередження оцінюються за обставинами (зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я чи інші тяжкі наслідки, або попередження невиправдане/неможливе). Поліцейський застосовує прийом рукопашного бою, мінімально необхідний і з урахуванням ситуації, характеру правопорушення та особи (ч. 3 ст. 43). Оскільки затриманому завдано тілесних ушкоджень (подряпина до крові) — письмове повідомлення керівнику, а той повідомляє прокурора (ч. 2 ст. 44); постраждалому невідкладно надається медична допомога (ч. 4 ст. 43).