Розділ «Стаття 18. Основні обов’язки поліцейського»

Офіційний текст статті (дослівний уривок; скорочення позначені [...])

1. Поліцейський зобов’язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я; [...] 3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення [...] 4. Додаткові обов’язки, пов’язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Норма і зв'язки

Стаття 18 розділу III «Система поліції та статус поліцейських» Закону № 580-VIII. Містить чотири частини: ч. 1 — шість пунктів загальних обов’язків; ч. 2 — обов’язок діяти поза межами служби; ч. 3 — обов’язок представитися; ч. 4 — заборона покладати додаткові обов’язки іншим, крім закону. Пов’язана зі ст. 17 (поліцейський), ст. 19 (відповідальність поліцейських), ст. 7 (дотримання прав і свобод людини).

Суть простими словами

Це стаття про мінімальний стандарт поведінки кожного поліцейського, незалежно від посади. Поліцейський мусить працювати за законом і Присягою, професійно виконувати свої функції, поважати права людини, надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, визначеним у п. 4 ч. 1, зберігати інформацію з обмеженим доступом, що стала відома у зв’язку зі службою (не лише службову таємницю), і повідомляти керівника, якщо далі служити не може. Обов’язки діють скрізь: навіть поза зміною і не у «своєму» районі поліцейський зобов’язаний вжити заходів для рятування людей і повідомити найближчий орган поліції. При контакті з людиною поліцейський називає прізвище, посаду, спеціальне звання і на вимогу показує посвідчення, тримаючи його в руках. Покласти на поліцейського додаткові обов’язки можна тільки законом.

Суб'єкти та сфера дії

Суб’єкт — поліцейський (статус визначено ст. 17 Закону), на всій території України, незалежно від посади, місцезнаходження і часу доби. Адресати захисних приписів — будь-яка особа, що звертається до поліцейського або до якої він звертається.

Права й обов'язки

Обов’язки (ч. 1): 1) неухильно дотримуватися Конституції, законів, інших нормативно-правових актів і Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати службові обов’язки за нормативними актами, посадовими обов’язками та наказами керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу постраждалим від правопорушень, нещасних випадків та особам у безпорадному чи небезпечному для життя/здоров’я стані; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, що стала відома у зв’язку зі службою; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють подальшу службу або перебування на посаді. Ч. 2 — при зверненні особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або при безпосередньому виявленні таких подій — вжити необхідних заходів для рятування людей, надати допомогу і повідомити найближчий орган поліції. Ч. 3 — назвати прізвище, посаду, спеціальне звання; на вимогу — пред’явити службове посвідчення, надати можливість ознайомитися з інформацією в ньому, не випускаючи його з рук. Права особи: вимагати представлення поліцейського й ознайомлення з посвідченням.

Умови, винятки, межі

Межі та винятки: додаткові обов’язки покладаються виключно законом (ч. 4) — ні наказ, ні розпорядження керівника не можуть їх установити. Обов’язок дії з ч. 2 не залежить від підпорядкування, місця і часу доби. У самій статті 18 окремих «заборон» немає; заборонний характер має припис «поважати і не порушувати прав і свобод людини» (п. 3 ч. 1) та правило ч. 4 про виняткове джерело додаткових обов’язків. Обов’язок охоплює інформацію з обмеженим доступом (п. 5 ч. 1) — будь-яку, що стала відома саме у зв’язку з виконанням службових обов’язків, а не лише службову таємницю.

Наслідки

За протиправне порушення обов’язків відповідальність визначається ст. 19 та відповідними законами: конкретний її вид, підстави й порядок встановлюються окремо, з урахуванням передбаченого законом бойового імунітету. Це не означає автоматичного одночасного застосування всіх видів відповідальності. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень (ч. 3 ст. 19). Невиконання обов’язку за ч. 2 ст. 18 також може оцінюватися як протиправна бездіяльність за наявності відповідних законних підстав.

Суміжні норми

Ст. 17 (хто такий поліцейський), ст. 19 (види відповідальності та відшкодування шкоди), ст. 7 (дотримання прав і свобод людини), ст. 6 (верховенство права), ст. 20 (однострій і спеціальний жетон — ідентифікація поліцейського), Присяга, згадана в п. 1 ч. 1 (її текст наведено у ст. 64 Закону «Присяга працівника поліції»).