Розділ «Стаття 16. Основні повноваження Міністра внутрішніх справ України у відносинах з поліцією»

Офіційний текст статті (дослівний уривок; скорочення позначені [...])

1. Міністр внутрішніх справ України:

1) забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони та захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, а також надання поліцейських послуг та контролює її реалізацію поліцією;

2) забезпечує нормативно-правове регулювання діяльності поліції, погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені поліцією та Міністерством внутрішніх справ України проекти законів, актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності поліції;

3) затверджує стратегічні програми діяльності та визначає пріоритетні напрями роботи поліції, шляхи виконання покладених на неї завдань, затверджує плани її роботи;

4) забезпечує виконання міжнародних договорів України, що належать до сфер діяльності поліції;

5) забезпечує ведення та використання баз (банків) даних, визначає порядок обміну інформацією між Міністерством внутрішніх справ України, поліцією та іншими центральними органами виконавчої влади [...] 6) приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство внутрішніх справ України;

7) виконує інші обов’язки відповідно до цього та інших законів України.

Норма і зв'язки

Закон «Про Національну поліцію», ст. 16 (розділ III). Одна частина, сім пунктів повноважень Міністра. Пов’язана зі ст. 1 ч. 2 (спрямовування і координація через Міністра), ст. 14-15 (погодження структури, кошторису, кадрів), ст. 21-22 (керівник поліції).

Суть простими словами

Стаття показує «важелі» Міністра у відносинах з поліцією: формування державної політики у сфері публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод, надання поліцейських послуг — і контроль її реалізації поліцією (п. 1); нормативно-правове регулювання діяльності поліції і просування проектів законів та актів КМУ (п. 2); стратегічні програми, пріоритетні напрями, шляхи виконання завдань і плани роботи (п. 3); виконання міжнародних договорів у сферах діяльності поліції (п. 4); ведення і використання баз (банків) даних та порядок обміну інформацією між МВС, поліцією й іншими центральними органами виконавчої влади (п. 5); розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є МВС (п. 6); інші обов’язки за цим та іншими законами (п. 7).

Суб'єкти та сфера дії

Суб’єкт — Міністр внутрішніх справ України. Об’єкти впливу — державна політика (реалізується поліцією), нормотворчість, стратегічне планування, міжнародні договори, бази даних, бюджетні кошти МВС.

Права й обов'язки

Повноваження мають переважно забезпечувально-регулятивний характер: «забезпечує», «визначає», «затверджує», «контролює». Окремі важелі — погодження (ст. 14-15) і подання до КМУ (п. 2 ч. 1). Пункт 7 — резервний: інші обов’язки лише «відповідно до цього та інших законів України», тобто не довільно.

Умови, винятки, межі

Стратегічний рівень (програми, плани, пріоритети) — у Міністра; оперативне керівництво поліцією — у керівника поліції (ст. 21-22). Розподіл бюджетних коштів (п. 6) — лише щодо коштів, головним розпорядником яких є МВС; поліція як розпорядник має свій порядок (п. 23 ч. 1 ст. 22).

Наслідки

Сама стаття 16 не встановлює конкретних санкцій. Вона визначає повноваження Міністра у відносинах з поліцією; безпосереднє керівництво поліцією ст. 21 покладає на керівника поліції. Перелік ст. 16 не слід читати як самостійну підставу для довільного втручання в конкретне провадження.