Розділ «Стаття 101. Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються»

Офіційний текст статті (дослівний уривок; скорочення позначені [...])

1. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

2. Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов’язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

[...]

Норма і зв'язки

Закон „Про Національну поліцію“, ст. 101 (розділ IX). Дві частини: ч. 1 — чотири підстави ненадання допомоги (діяння загиблого/пораненого); ч. 2 — недопущення виплати особам, винним проти загиблого, і призупинення виплати за спору. Пов’язана зі ст. 97–100.

Суть простими словами

Допомога не призначається, якщо загибель (смерть), поранення, інвалідність або часткова втрата працездатності є наслідком: а) кримінального або адміністративного правопорушення, вчиненого самим поліцейським; б) його дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди здоров’ю або самогубства (крім доведення до самогубства, доведеного судом); г) подання свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату допомоги.

Окремо: допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу з правом на допомогу, або яка притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи — за рішенням суду, що набрало законної сили. У призначенні може бути відмовлено або виплату припинено/призупинено особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухилення від виконання обов’язку з утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами з правом на допомогу або між ними і уповноваженими органами — орган призупиняє виплату до вирішення спору судом і набрання рішенням законної сили.

Суб'єкти та сфера дії

Особи, які мають або претендують на право на допомогу; уповноважені органи виплати; суд (рішення — умова кількох правил статті).

Права й обов'язки

У випадках і за умовами ч. 1 призначення і виплата допомоги не здійснюються; за абз. 1 ч. 2 допомога не призначається визначеній цією нормою особі за рішенням суду, яке набрало законної сили. За абз. 2 ч. 2 щодо особи, ухиляння якої від утримання загиблого (померлого) за його життя встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, у призначенні та виплаті допомоги може бути відмовлено або її виплата може бути припинена чи призупинена. За наявності визначеного абз. 3 ч. 2 спору уповноважений орган зобов’язаний призупинити виплату до вирішення спору судом і набрання судовим рішенням законної сили. Особи мають право на судовий захист.