РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

4.1. Види та процеси маніпулятивного впливу

Згідно з тлумачним словником слово "механізм" означає: 1) пристрій (сукупність ланок і деталей), який передає чи перетворює рух; 2) сукупність проміжних станів або процесів певних явищ. Відповідно до цього значення слова "механізм" можна дати визначення й поняттю "психічні механізми". Психічні механізми - це цілісний набір психічних станів і процесів, що реалізує рух до певного результату згідно зі стандартною чи такою, що часто зустрічається, послідовністю. Під психічним механізмом варто розуміти структуру певним чином пов'язаних психічних дій, здійснення яких приводить до специфічного результату. Це певною мірою стійка схема психічних дій.

Психологічні механізми - це таке поняття, в якому поєднуються образно-метафоричний опис (що починається від родового "механізм") та наукове уявлення про внутрішньопсихічні процеси, що забезпечують ефективність психологічного впливу.

Очевидно, особливість механізмів спонукання полягає в тому, щоб призвати "Я" до ідентифікації з джерелом такого збудження. Скажімо, якщо від імені певної соціальної спільноти звертаються до змісту, асоційованого з нею за певними параметрами, то цей зміст стає пунктом відліку, в який поміщається "Я", якщо до цього пункту підключене одне з важливих мотиваційно сильних бажань людини. Перемістившись у нову позицію, "Я" солідаризується з цією спільнотою, аж до ідентифікації, та підпадає під владу цієї спільноти. Якщо ж атакована мішень має глибокі зв'язки з колективним несвідомим, то завдяки вкладеній в останньому силі ця мішень піддається інфляції, захоплюючи особистісні структури, які в ній розчиняються. Суб'єктивно здається, що діє це "Я", але воно вже "завойоване" завдяки приєднанню до бажань та інтересів даної людини. Отже, мотивування в маніпулятивному впливі вирішує задачу використання "місцевих енергетичних ресурсів" шляхом підключення їх до необхідного автоматизму. Майстерний підбір автоматизмів, їх комбінування, довільне поєднання (майже матеріальне маніпулювання), мотиваційне "склеювання" разом становлять суть механізмів маніпулятивного впливу.

Розрізнення технології як зовнішніх дій, спрямованих на адресата, з одного боку, та механізмів внутрішніх психічних процесів, що запускаються цими діями, - з іншого, є зручним як для дослідницької мети, так і для прикладних задач. Умовність такого розділення очевидна, зважаючи на феноменологічну їх єдність і взаємодоповнюваність. Очевидно тому "імідж" (як зовнішнє) та "стереотип" (внутрішнє) розглядається Л. Вайткунене "як єдиний психологічний механізм формування масової свідомості".

Великі розбіжності в характеристиках маніпулювання, що спостерігаються у дослідників цієї проблеми, очевидні. Причинами цього с не тільки концептуальні переваги авторів. З одного боку, якщо враховувати існуюче різноманіття феноменів маніпулювання, резонно допустити, що автори звертаються до різних наборів феноменів. При цьому зі всієї різноманітності вони вибирають ті факти, які більш близькі чи краще відповідають базовим теоретичним положенням. А з другого боку, за не співпадаючими концептуальними підходами стоїть різноманіття психологічних механізмів, що реалізовують маніпулювання.

Використовуючи модельний опис, Є. Доценко виділяє декілька видів маніпулювання, що відрізняються як засобами психологічного впливу, так і характером внутрішньоособистісних процесів: маніпулювання образами, конвенціональне маніпулювання, операційно-предметне маніпулювання, експлуатація особистості та маніпулювання духовністю. Ці види не вдається вишикувати лінійно як рівні чи етапи маніпулювання. їх варто розглядати як різні механізми, які можуть поєднуватися, доповнювати один одного, підсилюючи сумарний ефект впливу.

Для опису кожного виду маніпулятивних механізмів будемо використовувати однакову схему, що складається з чотирьох пунктів:

а) основний діючий агент - це те, що запускає роботу психічних механізмів;

б) способи спонукання - засоби мотиваційного переключення (підключення);

в) мішені - психічні структури, зміна яких забезпечує досягнення бажаної маніпулятором мети;

г) автоматизми, які задіяні в даному виді спонукання - схема передачі енергії впливу від агента до мішені, "струни душі", на яких грає маніпулятор.

Маніпулювання образами ("перцептивні маріонетки")

Загальновідомо, що образи володіють сильним потенціалом психологічного впливу. В усі часи та в усіх психотехнічних системах - релігіях, містеріях, психотерапевтичних школах, педагогічній практиці, мистецтві тощо - оперування образами складало ключові елементи використовуваних технологій: обрядів, ритуалів, методів та прийомів. Механізм такого впливу заснований на асоціації між образом і релевантною йому потребою, устремлінням чи мотиваційною установкою.

Найпростіші прийоми будуються на пред'явленні таких стимулів, які актуалізують необхідну маніпулятору потребу. На цьому принципі будується переважна більшість, наприклад, сексуальних прийомів: оголення ділянок тіла, підкреслення еротично привабливих форм, використання рухів і жестів, що асоціюються з сексуальними іграми тощо.

Близькі за природою прийоми основані на безпосередньому управлінні уявою адресата. Повчальний приклад знаходимо в "Казці про царя Салтана" О. Пушкіна. Ця історія про те, як князь Гвідон добився того, щоб цар-батюшка відвідав його місто на острові Буяні. Маніпулювання полягає в тому, що Гвідон жодного разу не запросив Салтана до себе, кожного разу обмежуючись лише передачею вітальних поклонів, але врешті-решт дочекався-таки(непрошеного!) візиту. Князь розраховував на те, що після розповідей здивованих купців про побачене на острові Буяні цар сам виявить бажання нанести візит своєму новому сусіду. Для того Гвідон і прагнув здивувати купців - перший маніпулятивний прийом був кілька разів успішно застосований до них. Автоматизм тут простий: більшості людей важко утриматися від того, щоб не розказати про дивні речі та здивувати цим слухача. Другий же прийом - пробудження бажання Салтана відвідати Гвідона - спирається переважно на цікавість, якій, поза сумнівом, і царі підвладні.

До цього виду маніпулювання відносяться й такі випадки, в яких актуально сприйняті чи подумки сконструйовані образи збуджують активність релевантних їм архетипів. К. Юнг говорить про те, що архетипічне проявляє себе "захоплююче-чаруючим чином". Прикладом такого виду маніпулювання може бути реклама "Мальборо". Спочатку за допомогою декількох ескізів у телеглядачів актуалізується цінність єднання з первозданною природою. Причому штрихи розставлені так, щоб підкреслити лише романтичну сторону далеких подорожей. (Глядач тим більш охоче піддається на такий прийом, чим менше вів здатний, комфортно сидячи біля телевізора, уявити собі, якою є така подорож насправді). На фоні приємного лоскотання відчуття поклоніння перед природою виникає характерний малюнок сигаретної пачки. Глибокі асоціації з димом і первісним страхом дають мотиваційне підживлення нав'язуваному глядачам ставленню до сигарет. Наступний непримітний напис "Міністерство охорони здоров'я попереджає..." швидше діє на підтримку реклами, потрапляючи в семантичне поле актуалізованого архетипу: героїчна зневага до свого здоров'я, скептичне відношення до лікарів у фізично здорових людей (а саме з ними в даний момент ідентифікують себе глядачі), готовність до ризику.

Образи, які є агентами психологічного впливу, можуть належати не тільки до зорової модальності. Згадування про придушення та пригнічення зустрічаються лише у промовах, що передують війні, але не під час військових дій, коли відбувається дійсне оточення противника військами. До того ж звинувачення у придушенні, перекритті кисню чи знищенні іноді промовлялися на адресу країн, які навіть не були суміжними. Той факт, що маси емоційно реагують на промови такого роду та нездатні побачити їх явну ірраціональність і абсурдність, видає загальну неясність і уразливість у сфері перинатальної динаміки.

У повсякденному спілкуванні засобом психологічного впливу через тактильний канал є рукостискання. Створюваний рукостисканням образ не тільки несе інформацію про людину і її ставлення до партнера, але й справляє певне враження (від слова "вражати") - ефект впливу.