РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

Інформаційна безпека

Особливий випадок в обговорюваному ряді - експлуатація характеру людини. Якщо під характером розуміти тенденцію до використовування типових (або звичних) для даної людини способів або засобів досягнення мети в стандартних ситуаціях, то очевидна спокуса для маніпулятора скористатися цією постійністю. Жодна людина не здатна прожити без інерційного механізму, завдяки якому економляться психічні сили: раз вже щось було вдало зроблено одним способом, природно й надалі робити так само, до тих пір, поки немає підстав щось міняти. А оскільки у кожної людини є те, що називають характером, то кожний приречений на відоме передбачення для інших. Партнерами це заохочується: як з міркування про власну безпеку, так і за причини зручності управління передбаченою людиною. В повсякденній мові присутні фрази "скористатися його добротою" (безвідмовністю, дратівливістю), "піймати на жадібності", "на ображених воду возять" й інші, що якраз і означає експлуатацію відповідних рис характеру адресата впливу.

Отже, операційно орієнтований маніпулятивний вплив містить:

* основний діючий агент - операційні схеми діяльності, їх інерція, звички, логіка виконання дії;

* способи спонукання - поштовх, додання прискорення, розгін, звикання;

* мішені - способи поведінки, структура діяльності;

- автоматизми - інерція, прагнення до завершення.

2. Керований висновок. У цьому випадку ведеться мова про висновок як головний автоматизм, що забезпечує необхідний маніпулятору результат. У найпростішому випадку роль запускаючого стимулу виконує натяк. Приклади: "Ви виходите?" ("Пропустіть, будь ласка"), "Не могли б ви подати сіль?" ("Подайте, будь ласка"), - розкривають конвенціональний характер ввічливих прохань. Той, хто запитує, проявляє ввічливість тим, що наказовий нахил замінює інтеррогативним, пом'якшуючи елемент примусовості та спонукання щодо адресата. Ввічливість останнього полягає в тому, що він розуміє натяк, надаючи послугу своєму партнеру. В маніпулятивному впливі, використовуючи той самий механізм (психічний автоматизм), автор впливу приховує факт, що він розраховує на здогадку" адресата. Наприклад, коли син повідомляє батькові, що бачив у магазині ігрову приставку до телевізора, він розраховує, що батько "здогадається" її купити. Розрахунок спирається на те, що під час покупки телевізора в подарунок сину таких приставок у продажу не було, отже (логічний перехід виконує функцію автоматизму), її треба придбати зараз.

У більш складних випадках вибудовуються декілька посилань, на підставі яких, як очікується, адресат зробить цілком певний висновок.

У розповіді X. Л. Борхеса "Смерть і бусоль" пастки для поліцейського детектива були розставлені за допомогою таких посилань, що запустили розуміння розслідування:

1. Вбивство рабина, що відбулося в північній частині міста в ніч на третє грудня в номері готелю; на друкарській машинці знайдено листок з фразою "Вимовлена перша буква Імені". Детектив забирає всі книги з номера, щоб відшукати "чисто рабинське пояснення" вбивства.

2. Ще одне вбивство в ніч на третє січня біля фарбувальні, на стіні над жовтими й червоними ромбами крейдою було написано "Вимовлена друга буква Імені".

3. Інсценування вбивства (із зникненням жертви), яке вчинене увечері третього лютого під час карнавалу арлекінами, один з них написав на стовпі: "Вимовлена остання буква Імені".

4. Комісар поліції отримав конверт, у якому на детальному плані міста були позначені місця вбивств, що складали правильний трикутник. У листі передбачалося, що третього березня четверте вбивство не скоїться, бо трикутник завершений.

Комісар передав лист детективу, який уважно вивчив надіслане. А ось та здогадка, на яку розраховував майбутній вбивця детектива: "Три вказані крапки дійсно знаходилися на рівних відстанях. Симетрія в часі (3 грудня, 3 січня, 3 лютого), симетрія у просторі... Раптом він відчув, що зараз розгадає таємницю. Це інтуїтивне осяяння доповнили компас і бусоль. Він усміхнувся, вимовив слово "Тетраграматон" (недавно засвоєне) і подзвонив комісару. Його здогадка полягала в тому, що ключовою фігурою є не трикутник, а правильний ромб. По-перше, ромб зустрічався в сюжетах вбивств - на стіні фарбувальні, в одязі арлекінів. По-друге, оскільки "у євреїв день починається із заходу сонця й триває до заходу сонця наступного дня", то всі вбивства скоювалися четвертого числа, що також відповідає ідеї ромба. По-третє, все обертається навкруги таємного імені бога, що складається з чотирьох букв (Тетраграматон). Місце і час наступного вбивства тепер легко вираховується. " Таємниця була для нього ясна, як кристал, вів навіть почервонів, що витратив на неї сто днів". І вів поїхав - назустріч четвертому вбивству, жертвою якого став сам. Мисливець так сказав йому: "Я передчував, що ви додасте бракуючу крапку. Крапку, яка завершить правильний ромб, крапку, яка встановить місце, де вас чекатиме вірна смерть".

В орієнтованому на висновок маніпулятивному впливі:

- основний діючий агент - когнітивна схема, внутрішня логіка задачі, стандартний висновок;

o способи спонукання - натяк, постановка задачі, імітація процесу вирішення проблеми;

o мішені - пізнавальні процеси, когнітивні установки;

o автоматизми - керований висновок, зняття когнітивного дисонансу.


Експлуатація особистості адресата


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ

  • 1.3. Інформаційно-психологічний вплив

  • РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

  • РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

  • 3.2. Технології масового маніпулювання

  • РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ
  • 4.2. Узагальнення моделі психологічного маніпулювання

  • РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ

  • 5.2. Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами

  • 5.3. Соціальні міфи та стереотипи

  • 5.4. Поняття про сугестивні технології

  • 5.5. Поради щодо протидії маніпулюванню

  • РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

  • 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці

  • 7.4. Інтернет-ресурси пострадянського простору" присвячені гендерній проблематиці

  • 7.5. Гендерні особливості технологій інформаційно-психологічного впливу

  • ЧАСТИНА 2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 1.3. Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії

  • 1.4. Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 2.2. Формування основ теорії і практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919-1939)

  • 2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)

  • 2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)

  • РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 3.2. Організаційно-правові аспекти державної політики США у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • 4.3. Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 7.2. Організаційно-правові особливості побудови системи національної безпеки Китаю і функціонування її механізмів

  • ЧАСТИНА 3. ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 1.3. Однобічний характер використання свободи слова у діяльності ЗМІ

  • 1.4. Фактори впливу на діяльність ЗМІ

  • РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • 2.3. Чорний піар і "брудні" виборчі технології

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

  • РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

  • РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

  • РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи