Повноваження
Хоч кам’яні краї отвору і були зачовгані, та перелізаючи через поріг, я геть пороздирала собі долоні й гомілки. Випростуючись, мої задерев’янілі кінцівки так заболіли, що в мене аж подих перехопило. Від різкого відпливу крові голова пішла обертом.
Мене цікавила тільки одна річ — де Джаред: я мушу стати між ним і нападниками.
Всі четверо завмерли, прикипівши до мене очима. Джаред стояв спиною до стіни, його руки були опущені та стиснуті в кулаки. Навпроти нього, схопившись руками за живіт, скорчився Кайл. Трохи позаду обабіч Кайла стояли Іян і якийсь незнайомець — від подиву вони пороззявляли роти. Скориставшись ефектом несподіванки, я зробила два довгі хиткі кроки і стала між Кайлом і Джаредом.
Кайл оговтався перший. Я була від нього менш як за фут, і тваринний інстинкт змусив його відштовхнути мене з дороги. Його рука опустилася мені на плече, звалюючи мене на долівку. Та я не впала — хтось ухопив мене за зап’ясток і рвучко підняв знову на ноги.
Втямивши, що він зробив, Джаред відкинув мою руку, ніби шкіра виділяла кислоту.
— Полізла назад, — прогарчав він і штурхонув мене в плече, але не так сильно, як Кайл. Від удару я поточилася.
Звідси нора здавалася чорним кругом на стіні вузького коридору. Цей коридор був такий самий, як і моя маленька в’язниця, лише довший і вищий — радше схожий на трубу, ніж на бульбашку. Ліхтарик, що живився не знати звідки, тьмяно освітлював печеру знизу. Світло кидало дивні тіні на обличчя чоловіків, надаючи їм зловісного, страхітливого вигляду.
Я знову зробила крок уперед, повернувшись до Джареда спиною.
— Вам потрібна я, — звернулась я прямо до Кайла. — Не чіпайте його.
Довгу мить ніхто не міг мовити ані слова.
— Ти нас не обдуриш, — зрештою пробубнів Іян із виряченими від жаху очима.
— Я сказав, полізла назад, — просичав Джаред у мене за спиною.
Я напівобернулася до нього, не бажаючи випускати з поля зору Кайла.
— Не варто захищати мене за свій рахунок.
Джаред скорчив міну і вже почав піднімати руку, аби знову відтиснути мене назад до камери.
Але я встигла відскочити й опинилася просто біля вбивць.
Іян схопив мене за руки і скрутив їх у мене за спиною. Я пручалася що є духу, але він був неймовірно дужий. Аж раптом він так заламав мені суглоби, що я ледь не знепритомніла.
— Забери від неї лапи! — погрозливо гаркнув Джаред.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 16 Повноваження“ на сторінці 1. Приємного читання.