TextBook Так, я дуже хотіла, аби Джеб блефував. Але поки трійця зникала в темряві, мені стало очевидно, що говорив він цілком серйозно. Під його удаваною доброзичливістю мусили ховатися такі ж самі жорстокість і насильство, як і в решти. Якби Джеб не підіймав своєї рушниці в минулому — і то щоб убивати, а не лише погрожувати, — то ніхто не підкорився б йому так, як щойно це зробили чоловіки.
«Смутні часи, — прошепотіла Мелані.— Ми не можемо дозволити собі бути добрими у світі, який створили ви. Ми втікачі, вимираючий вид. Наш вибір — між життям і смертю».
«Тихіше. Я не маю часу на дебати. Мені треба зосередитися».
Джаред перевів погляд на Джеба і простягнув руку. Джеб навіть усміхнувся під своєю густою бородою, ніби отримуючи задоволення від того, що відбувається. Дивний чоловік.
— Будь ласка, Джебе, не покладайте цього на мене, — сказав Джаред. — Щодо одного Кайл правий: я не в змозі прийняти неупереджене рішення.
— Ніхто не сказав, що ти маєш вирішувати негайно. Вона нікуди не подінеться, — і далі усміхаючися, Джеб поглянув у мій бік. Око, якого Джаред бачити не міг, швидко заплющилося і розплющилося — Джеб мені підморгнув! — Подумай, через які поневіряння вона пройшла, аби сюди дістатися. У тебе вдосталь часу, щоб усе ретельно обміркувати.
— Немає чого обмірковувати. Мелані мертва. Але я не можу… не можу… Джебе, я не можу просто… — Джаред був не в змозі закінчити речення.
«Скажи йому».
«Я ще не готова до смерті».
— Розслабся, — мовив Джеб. — Може, згодом щось і придумаєш. Дай собі трохи часу.
— А зараз що з нею робити? Ми ж не можемо цілодобово біля неї вартувати?
Джеб похитав головою.
— Певний час саме це ми й збираємося робити. Нехай усе трохи вляжеться. Навіть Кайл здатен притримати свої убивчі поривання на декілька тижнів.
— Декілька тижнів? Ми не можемо гратись у вартових іще декілька тижнів. У нас купа справ…
— Знаю, знаю, — зітхнув Джеб. — Я щось придумаю.
— І це ще не все, — Джаред знову поглянув на мене, і жилка на його лобі запульсувала. — Де нам її тримати? У нас тут немає тюремних камер.
Джеб усміхнувся до мене.
— Ти ж не збираєшся створювати нам зайві клопоти, правда?
У відповідь я тільки мовчки поглянула на нього.
— Джебе, — сумно пробурмотів Джаред.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Господиня» автора Стефені Маєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 16 Повноваження“ на сторінці 4. Приємного читання.