Розділ «1.4. Безробіття»

В умовах ринкової економіки безробіття є завжди. Не може просто такого бути, щоб всі 100% працездатного населення були працевлаштованими. Навіть, за наявності найкращої роботи знайдуться ледарі, які, попри найпристойнішу платню, не захочуть працювати.

В умовах економічної кризи ситуація з працевлаштуванням загострюється.

Впродовж перших п'яти місяців 2008 р. на обліку у київському міському центрі зайнятості перебували 8200 осіб. За цей період за направленнями служби зайнятості у столиці працевлаштовано близько 3100 безробітних.

Станом на вересень 2008 р. більшість безробітних в Україні - жінки. Шукали офіційно роботу 314,1 тис. жінок та 195,4 тис. чоловіків. Порівнюючи з липнем того ж року безробітних жінок стало на 4,1 тис. менше, а чоловіків - 5,1 тис. У серпні роботу шукали 249,7 тис. жителів села та 259,8 тис. міських жителів.

У листопаді 2008 р. повідомлялося, що в Україні 65% компаній змінили свої плани щодо найму персоналу на найближчі 6 місяців. Більшість компаній все ж не планувала скорочувати персонал. Дослідження про це виконала корпорація "Ernst and Young".

Згідно з результатами досліджень скорочення не зачіпало керівництво компаній. 10% компаній планували скоротити середню керівну ланку. 15% планували скоротити професійний адміністративний персонал, а 25% мали наміри скоротити допоміжний персонал та робітників.

Компанії, які розглядали плани скорочення персоналу, пересічно збиралися скоротити 18% робітників, 12% - професійного адміністративного персоналу та 9% - представників середньої керівної ланки.

До Державного центру зайнятості жодне українське підприємство не подало переліку звільнених працівників. Це свідчило про те, що були відсутніми передумови для масових звільнень.

Станом на листопад 2008 р. більшість організацій "заморозила" плани з підбору певних спеціалістів. Це стосувалося, передусім, операційного, юридичного, адміністративного блоків, а також відділів підбору і навчання кадрів, сфери безпеки, інвестицій, відділів аналізу кредитних ризиків та проблемної заборгованості.

Скорочення персоналу розпочали застосовуватися у банках. Вони ж припинили видачу іпотечних кредитів. Для банків, інвестиційних та лізингових компаній затрати на персонал є однією з основних статей витрат.

Знижувався попит на спеціалістів у сфері фондового ринку. Скорочення штатів у компаніях цього сегменту коливалося від 10% до 70%. Більшість співробітників відправлялися у безстрокову відпустку за свій рахунок.

До рейтингу спеціалістів, яких найінтенсивніше звільняли, потрапили працівники сфери нерухомості і будівництва, а також менеджери з набору персоналу (HR- менеджери), журналісти та працівники сектору професійного сервісу (реклама, маркетинг, юриспруденція).

Згідно з даними Київського міського центру зайнятості, у жовтні 2008 р. було зареєстровано 166 осіб, звільнених у зв'язку із скороченням штату. Вони були працівниками різних професій, - як робітниками, так і інженерами: слюсарями - ремонтниками, водіями, прибиральницями, юристами, страховими агентами, малярами, економістами, керівними працівниками.

На багатьох підприємствах відбувалося так зване "приховане звільнення". Працівникам просто не виплачувалася зарплата. Роботодавці її "заморожували".

Ринок праці відчував потреби у працівниках роздрібних мереж, технічному персоналі на виробництві, фармацевтах.

Актуальними галузями залишилися сфери:

o товарів щоденного попиту;

o обладнання і машинобудування;

o телекомунікацій.