Увечері прийшов Гак із трьома озброєними чоловіками, але до хати не заходив. Михася вийшла до нього. Хоч Гак і доводився Василькові вуйком, та був майже його ровесником, старшим, може, років на три-чотири. У підпіллі Гак займався грошовою та харчовою збіркою по селах над Стрипою і, хоч мав бідову жінку Параску, зажив собі слави бабія, пияка й гультіпаки, котрий забув, що таке конспірація. Останнім часом так розперезався, що кидав тінь на все підпілля, і Гака треба було або змусити до послуху й дисципліни, або позбутися. Він і сам це розумів, тому став легкою здобиччю більшовиків.
До Михасі на хутір Морґи теж прийшов напідпитку, хоч намагався це приховати. Вона дорікнула Гакові, що він, як і Василько, водить за собою провокаторів, котрі не дають поговорити спокійно.
— Та то всьо наші, колишні, — сказав Гак. — Арсен, Сокира, Остап. Таких, як ми, по одному не пускають.
— Але ж вам добре з ними?
— Коли як. Іноді мені здається, що ліпше сидіти в криївці на цвілих сухарях, ніж служити гончаком.
— Чому ж пішли до них?
— А ви не знаєте?
— Ні.
— Тут у всіх одна відповідь.
— Яка? — спитала Михася.
— Жити хочеться. Василь теж пішов до них, бо хотів жити. Свої заповзялися звести його зі світу, і він пішов до чужих.
— Але все’дно його вбили свої. Ви знаєте як?
— Вам усе скажуть. Я прийшов переказати, що з вами хоче поговорити один їхній начальник. Як ви сі дивите на то, щоб завтра стрітися з ним?
— Нехай приходить.
— Завтра. О цій порі.
— Домовились.
— Тільки вважайте, без жартів, — сказав Гак. — Він приїде з великою охороною.
— Сподіваюся, увесь гарнізон не полізе до хати?
— Ні, вони люди чемні.
— Ви теж чемний?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Троща» автора Шкляр В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (36)“ на сторінці 1. Приємного читання.