Розділ «Стаття 75. Післядипломна освіта поліцейських»

Ті, хто не пройшов підвищення кваліфікації або не виконав навчальну програму (незадовільні оцінки), не можуть бути призначені на вищі посади (ч. 4); повторне направлення на підвищення кваліфікації не раніше ніж через рік (ч. 5) стосується лише тих, хто не виконав програму або отримав незадовільні оцінки під час навчання, — а не кожного, хто взагалі не навчався.

Здійснюється воно у ЗВО із специфічними умовами навчання за програмами, погодженими МВС; останній визначає і порядок організації післядипломної освіти. За успішне проходження спеціалізації, перепідготовки та підвищення кваліфікації видається документ зразка МВС.

Суб'єкти та сфера дії

Суб’єкти — поліцейські (обов’язок підвищення кваліфікації); ЗВО із специфічними умовами навчання (місце підвищення кваліфікації); МВС (погодження програм, порядок, зразок документа).

Права й обов'язки

Обов’язки: проходити підвищення кваліфікації не рідше одного разу на три роки та перед призначенням на керівну посаду (ч. 3). Обмеження права: непроходження або невиконання програми блокує призначення на вищі посади (ч. 4). Право керівництва: повторне направлення на підвищення кваліфікації — не раніше ніж через рік після невдачі (ч. 5).

Умови, винятки, межі

Два випадки обов’язкового підвищення кваліфікації (ч. 3) — самостійні: періодичність (не рідше одного разу на три роки) і навчання перед керівним призначенням (перед будь-яким призначенням на керівну посаду, включно з вищою керівною). Наслідок ч. 4 настає як при непроходженні, так і при незадовільних оцінках.

Наслідки

Непроходження або незалік — неможливість призначення на вищі посади (ч. 4); річна пауза до повторного направлення (ч. 5) — лише для тих, хто не виконав програму або отримав незадовільні оцінки під час навчання. Це доповнює заборони призначення з ч. 11 ст. 65 (шість місяців після адміністративної відповідальності, діюче стягнення).

Суміжні норми

Ст. 72 (професійне навчання), ст. 65 (переміщення на вищі посади та його обмеження), ст. 73 (спеціальна професійна підготовка), ст. 74 (підготовка у ЗВО із специфічними умовами).

Приклад (умовний, для навчання)

Уявімо капітана Реву, якого хочуть призначити начальником сектору. Перед цим призначенням він зобов’язаний пройти підвищення кваліфікації (п. 2 ч. 3 ст. 75). Припустімо, шість місяців тому він отримав незадовільні оцінки за відповідною програмою й після цього успішно її не пройшов. На вищу посаду його призначити не можна (ч. 4); повторне направлення можливе не раніше ніж через рік за ч. 5. Сам сплив року не замінює належного проходження навчання.

Поширена помилка

Типова помилка — вважати підвищення кваліфікації «правом», а не обов’язком. Ч. 3 ст. 75 робить його обов’язковим у двох випадках (не рідше одного разу на три роки; перед керівним призначенням), а ч. 4 перетворює невиконання на юридичну перешкоду кар’єрі — призначення на вищі посади неможливе.

Питання і відповідь

З чого складається післядипломна освіта поліцейських? Зі спеціалізації, перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування (ч. 1 ст. 75), на загальних засадах Закону «Про вищу освіту» з урахуванням особливостей цього Закону.

Коли поліцейський зобов’язаний пройти підвищення кваліфікації? Не рідше одного разу на три роки за відповідним напрямом службової діяльності та перед призначенням на керівну посаду, у тому числі вищу керівну, ніж займана (ч. 3 ст. 75).

Що буде, якщо поліцейський не пройшов підвищення кваліфікації або отримав незадовільні оцінки? Він не може бути призначений на вищі посади (ч. 4). Річна пауза повторного направлення (ч. 5) стосується лише тих, хто не виконав відповідну навчальну програму або отримав незадовільні оцінки за її підсумками; до особи, яка взагалі не проходила навчання, цю норму не застосовують.