Розділ «Стаття 31. Превентивні поліцейські заходи»

Права й обов'язки

Право поліції — застосовувати 11 превентивних заходів ч. 1. Обов’язки — повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів та довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи (ч. 2).

Умови, винятки, межі

Перелік ч. 1 охоплює п. 1–11 і є вичерпним у межах цього Закону. Обов’язок інформування за ч. 2 є загальним для всіх превентивних заходів і конкретизується в окремих статтях: перед опитуванням поліцейський роз’яснює підстави та мету, якщо це не перешкодить виконанню повноважень (ч. 3 ст. 33), а про причину зупинення транспортного засобу поінформує водія з детальним описом підстави (ч. 3 ст. 35).

Наслідки

Застосування «превентивного заходу», не названого в ч. 1, не має підстав у цьому Законі; відповідну оцінку діям поліцейського дають ст. 29 (вимоги до заходу) і ст. 19 (відповідальність поліцейських). Невиконання обов’язку інформування (ч. 2) — порушення законності діяльності поліції (ст. 8).

Суміжні норми

Ст. 29 (вимоги до поліцейського заходу), ст. 30 (види заходів), ст. 32–41 (окремі превентивні заходи), ст. 42 (заходи примусу — інша група заходів).

Приклад (умовний, для навчання)

Уявімо: біля школи поліцейський вимагає від підлітка показати вміст рюкзака як під час поверхневої перевірки (п. 3 ч. 1 ст. 31, ст. 34). Самі вік і перебування біля школи не створюють підстави для такої перевірки: потрібні передбачені ст. 34 обставини та дотримання порядку. Поліцейський зобов’язаний повідомити причини застосування заходу й нормативно-правові акти, на підставі яких діє, незалежно від того, чи підліток запитав «чому саме я?» (ч. 2 ст. 31). Відповідь «просто перевірка» цьому обов’язку не відповідає.

Поширена помилка

Поширена помилка — вважати превентивні заходи «м’якою» версією заходів примусу, застосовуваною в тих самих випадках. Превентивні заходи слугують охороні прав і свобод людини, запобіганню загрозам публічній безпеці і порядку або припиненню їх порушення (ч. 2 ст. 30), тоді як заходи примусу мають власні підстави і порядок (ст. 42–46). Друга помилка — чекати, поки особа сама попросить пояснення. Частина 2 ст. 31 покладає обов’язок інформування на поліцію під час проведення превентивного заходу; сама відсутність запитання від особи його не скасовує.

Питання і відповідь

Скільки превентивних поліцейських заходів передбачено і де вони деталізовані?

Одинадцять (ч. 1 ст. 31). Десять із них деталізовані статтями 32–41 розділу V: перевірка документів (ст. 32); опитування (ст. 33); поверхнева перевірка і огляд (ст. 34); зупинення ТЗ (ст. 35); вимога залишити місце і обмеження доступу (ст. 36); обмеження пересування особи, ТЗ або фактичного володіння річчю (ст. 37); проникнення до житла чи іншого володіння (ст. 38); перевірка дозвільної системи (ст. 39); технічні прилади і засоби фото- та кінозйомки, відеозапису (ст. 40); поліцейське піклування (ст. 41). Перевірка дотримання обмежень для осіб під адміністративним наглядом та інших категорій (п. 10) окремої статті в цьому Законі не має і здійснюється в межах загальних вимог ст. 29, ч. 2 ст. 31 та законодавства про адміністративний нагляд.

Що поліція зобов’язана повідомити особі під час превентивного заходу?

Про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи (ч. 2 ст. 31).