Розділ «Стаття 30. Види поліцейських заходів»

Приклад (умовний, для навчання)

Уявімо спецзахід у торговому центрі: поліцейський у цивільному, без однострою і жетона підходить до відвідувача і вимагає показати вміст пакунка. Оскільки за зовнішніми ознаками впізнати його як поліцейського неможливо, за ч. 4 ст. 30 він зобов’язаний пред’явити документ, що посвідчує його повноваження. Сам факт спецзаходу чи пред’явлення документа не створює права перевіряти будь-який пакунок: для поверхневої перевірки потрібні конкретні підстави й дотримання порядку ст. 34.

Поширена помилка

Типова помилка — зводити всі дії поліції до «поліцейських заходів» розділу V цього Закону. Насправді ч. 1 ст. 30 визнає, що заходи реагування на правопорушення (адміністративне затримання, затримання у кримінальному провадженні) визначені КУпАП та КПК, а не цим Законом. Друга помилка — вважати перелік ч. 2 відкритим: превентивні заходи й заходи примусу визначені цим Законом, а «інші заходи» — лише окремими законами (ч. 3), не наказами чи регламентами.

Питання і відповідь

Чи може поліція застосовувати заходи, не названі в Законі «Про Національну поліцію»?

Так, у двох випадках: заходи реагування на правопорушення, визначені КУпАП та КПК (ч. 1 ст. 30), та інші заходи, визначені окремими законами (ч. 3). Власне превентивні заходи та заходи примусу — лише визначені цим Законом (ч. 2).

Що зобов’язаний зробити поліцейський, якого неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками?

Пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження (ч. 4 ст. 30). Окремо ч. 3 ст. 18 зобов’язує під час звернення назвати прізвище, посаду і спеціальне звання, а на вимогу особи — пред’явити службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з інформацією в ньому й не випускаючи його з рук. Цей обов’язок не обмежений випадками невпізнаваності за зовнішніми ознаками.