Розділ «Стаття 22. Основні повноваження керівника поліції»

Наслідки

Акти територіальних органів, скасовані керівником поліції, припиняють дію повністю або в частині. Доручення керівника обов’язкові для виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками поліції (п. 9) — але виконання злочинних чи явно незаконних розпоряджень залишається забороненим (ч. 2 ст. 8).

Суміжні норми

Ст. 8 (законність — межі виконання наказів), ст. 14-15 (структура, штат, кошторис, територіальні органи), ст. 16 (повноваження Міністра), ст. 21 (керівник і заступники), ст. 5-1 ч. 2 (рішення керівника про використання ознак належності до поліції).

Приклад (умовний, для навчання)

Уявімо, що територіальний орган видав розпорядження, що суперечить наказу поліції. Керівник поліції скасовує його повністю чи в окремій частині (п. 8 ч. 1 ст. 22); водночас утворення самого цього органу — не його компетенція: він лише вносить Міністру пропозиції (п. 20), а утворює органи Кабінет Міністрів (ч. 2 ст. 15).

Поширена помилка

Помилка — вважати, що керівник поліції «підміняє» Міністра у всьому. Каталог ст. 22 має межі: наприклад, Міністр приймає рішення про розподіл коштів, головним розпорядником яких є МВС (п. 6 ч. 1 ст. 16), а керівник поліції розподіляє лише кошти, розпорядником яких є поліція (п. 23), і зобов’язаний звітувати перед Міністром (п. 5).

Питання і відповідь

Чи можуть доручення керівника поліції бути необов’язковими?

Ні: у межах повноважень його доручення обов’язкові для виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками поліції (п. 9 ч. 1 ст. 22). Виняток — злочинні чи явно незаконні розпорядження (ч. 2 ст. 8).

Що може зробити керівник поліції з актом територіального органу, виданим з порушенням?

Скасувати його повністю чи в окремій частині (п. 8 ч. 1 ст. 22).

Хто присвоює спеціальні звання поліції?

Керівник поліції — відповідно до цього Закону (п. 18 ч. 1 ст. 22).