Розділ «Стаття 95. Медичне забезпечення та медичне обслуговування, реалізація права поліцейських на біологічне батьківство (материнство)»

Суть простими словами

Поліцейським гарантується безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров’я МВС. Якщо за місцем служби, проживання або тимчасового перебування немає закладу чи відділення МВС або потрібного обладнання, а також у невідкладних випадках — допомога надається державними або комунальними закладами. Частина 3 передбачає можливість направлення за висновком відповідного закладу охорони здоров’я на обстеження або лікування до приватного чи іноземного закладу.

Її складне формулювання щодо обладнання, фахівців, відділень, медичних показань і бюджетних асигнувань не варто перетворювати на самостійний спрощений перелік умов. Направлення за межі України здійснюється на загальних підставах у порядку КМУ; механізм ч. 3 сам по собі не гарантує оплату приватного чи закордонного лікування, обраного без передбаченого направлення. Члени сім’ї поліцейського (дружина/чоловік, діти до 18 років, а в разі навчання у ЗВО — до 23), а також члени сім’ї поліцейського, який під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням завдань і повноважень поліції, загинув (помер) або визнаний судом безвісно відсутнім, або зник безвісти за особливих обставин, або став особою з інвалідністю під час проходження служби в поліції (зокрема під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки), — мають право на безоплатне медичне обслуговування в ЗОЗ МВС (ч. 4; власне право поліцейського на безоплатну медицину — окремо за ч. 1, воно не підмінює сімейну гарантію ч. 4).

Пільгове лікування, оздоровлення та відпочинок за ч. 5 здійснюються в названих закладах МВС за бюджетні кошти в порядку МВС. За ч. 6 поліцейські сплачують 25%, а члени сімей — 50% собівартості путівки в таких закладах та інших відповідних закладах, визначених МВС; сім’ї загиблих (померлих), безвісно відсутніх, зниклих — безоплатно один раз на два роки (дружина/чоловік без повторного шлюбу, діти до 18/23 років, діти з інвалідністю з дитинства незалежно від віку).

Колишні поліцейські, звільнені за станом здоров’я, за віком або через скорочення штату, і їхні сім’ї зберігають право на медичне забезпечення за умовами статті. Поліцейські зобов’язані щороку проходити диспансеризацію, а за необхідності — цільові огляди та психофізіологічні обстеження. Воєнний час: гарантується безоплатна медицина в закладах будь-якої форми власності, а поліцейські, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, забезпечують заходи національної безпеки й оборони, відсічі та стримування агресії або виконують службові завдання в районах воєнних (бойових) дій, користуються гарантіями абзацу десятого п. 1 ст. 11 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суб'єкти та сфера дії

Поліцейські та члени їхніх сімей; сім’ї загиблих (померлих), безвісно відсутніх, зниклих; колишні поліцейські окремих категорій звільнення; заклади охорони здоров’я МВС, державні, комунальні, приватні й іноземні.

Права й обов'язки

Права: безоплатна медицина (заклади МВС; за їх відсутності — державні/комунальні; за направленням — приватні/іноземні); безоплатне обслуговування для членів сімей та сімей загиблих; пільгові путівки в закладах за ч. 5–6 та в установленому МВС порядку (25%/50%); окрема гарантія безоплатного санаторно-курортного лікування та оздоровлення раз на два роки для членів сімей за умовами ч. 7; медичне забезпечення для звільнених за здоров’ям/віком/скороченням. Обов’язок — щорічна диспансеризація.

Умови, винятки, межі

У ч. 3 передбачено направлення за висновком відповідного закладу охорони здоров’я. Зв’язок інших елементів її складного формулювання потребує окремого з’ясування за застосовним порядком: цей посібник не замінює слова «відсутності» на «наявності» щодо показань чи асигнувань і не робить протилежного висновку про лікування без показань або фінансування. Безоплатне санаторно-курортне лікування та оздоровлення членів сімей за ч. 7 передбачено раз на два роки. Умова про відсутність повторного шлюбу стосується дружини чи чоловіка; для дітей діють окремі вікові та інші умови, прямо названі цією частиною.

Наслідки

Непроходження диспансеризації — невиконання обов’язку за ч. 9 (порядок визначає Міністр). Право на медгарантії під час воєнного стану розширюється до закладів будь-якої форми власності.

Суміжні норми

Ст. 93-1 (посвідчення членів сім’ї), ст. 94 (грошове забезпечення), ст. 96 (житлове забезпечення), ст. 97–101 (одноразова грошова допомога).

Приклад (умовний, для навчання)

Уявімо поліцейського у відпустці в іншій області, якому терміново потрібна медична допомога, а закладу МВС у місті немає. За ч. 2 ст. 95 йому допоможе звичайна державна чи комунальна лікарня — безоплатно.

Поширена помилка

У загальному режимі ч. 3 сам вибір приватного закладу не замінює передбаченого направлення та інших умов. Під час воєнного стану потрібно окремо враховувати ширшу гарантію ч. 10. Наведений дослівний текст ч. 3 не слід мовчки виправляти під очікуваний зміст. З нього самого не можна вивести ні автоматичну оплату обраного приватного лікування, ні пораду лікуватися без показань чи бюджетного забезпечення.