Управління поведінкою особистості в організації

Організаційна поведінка

• 2) засіб спілкування (комунікації);

• 3) знаряддя інтелектуальної діяльності (сприйняття, пам'яті, мислення, уяви).

І.П Павлов відзначав, що тільки мовна діяльність дає людині можливість відвернення від дійсності і узагальнення, що і є відмінною особливістю людського мислення [24].

Мовлення - це конкретне використання мови для висловлення думок, почуттів, настроїв. Мовлення поділяють на усне та письмове. За стилем виділяють побутове, художнє, ділове та наукове мовлення. Побутовий стиль мовлення притаманний повсякденному спілкуванню; художній - застосовується в літературних творах (проза, поезія тощо); діловий стиль мовлення притаманний офіційному спілкуванню (наприклад, доповіді, документи тощо); науковий - характерний для різних наукових праць.

Увага. На органи чуття людини одночасно діє безліч різноманітних подразників. Але не всі вони безпосередньо проникають у її свідомість. Відбувається неначе добір тієї інформації, що становить інтерес і має важливе значення для особистості. Решта сприймається як другорядне, нечітко або взагалі не помічається. Вибірковий, цілеспрямований характер психічної діяльності складає сутність уваги.

Найважливішою умовою будь-якої діяльності людини є увага. Сама сутність життя потребує того, щоб сигнал про значущість навколишніх предметів та явищ був для людини сигналом "Увага!".

Увага - це спрямованість і зосередженість психічної діяльності людини на об'єкти та явища зовнішнього світу, а також на думки, почуття та процеси, що відбуваються у внутрішньому світі людини. Увага людини має соціальну природу. Вона виникає в процесі праці і на основі праці.

За наявністю вольової регуляції розрізняють увагу мимовільну, довільну та після-довільну. Увагу, зумовлену сильними, контрастними, значущими подразниками, що діють на людину яскравістю, несподіваністю, динамізмом, називають мимовільною. Виникнення мимовільної уваги визначається фізичними, психофізіологічними і психічними факторами. Мимовільну увагу може викликати сильний подразник: різкий запах, яскраве світло і барви, голосні звуки. Мимовільна увага триває, поки діють відповідні подразники. Важливим джерелом мимовільної уваги є інтерес. Те, що цікаве, емоційно насичене, може зумовити тривалу увагу людини.

Довільна увага - це вид уваги, що виявляється у випадку, коли людина ставить перед собою певні завдання і намагається їх виконати. Механізм функціонування довільної уваги - друга сигнальна система. У ході трудової або навчальної діяльності людина може захопитися своєю працею настільки, що потреба у вольовому спрямовуванні уваги зникає. У подібному випадку довільна увага набуває нових рис - залишаючись свідомою, доцільною, вона, як і мимовільна, знімає напруження, захоплює людину і підтримує активну психічну діяльність.

Практична діяльність людини вимагає стійкості уваги. Людина, яка має стійку увагу, здатна досить довго, якщо це потрібно, зосереджуватися на обраному об'єкті. Дослідження показали, що за умови цікавої і недуже важкої роботи увага учня старшого віку може тривати без помітних коливань 35-40 хв. Апрозексія - повне випадіння уваги.

За увагою завжди стоять інтереси і потреби, установки і спрямованість людини, вся її особистість. Це, перш за все, викликає зміну відношення до об'єкта, що виражається увагою: об'єкт стає яснішим і виразнішим. На причини уваги до того або іншого об'єкта вказують його властивості і якості, взяті в їх відношенні до суб'єкта. Поза цим зв'язком ніякі справжні причини, які вказують на те, чому щось є предметом уваги людини, а щось ні, встановлені бути не можуть. Відносна значущість об'єкта істотно залежить від спрямованості інтересів людини. Увага є функцією інтересу в більшій або меншій мірі, саме тому увага пов'язана з потребами людини, з її прагненнями і бажаннями, із спрямованістю, а також цілями, які вона ставить перед собою в рамках конкретної діяльності і життя в цілому.

Для працівників сучасних організацій важливо володіти певними властивостями уваги, зокрема таким як:

• концентрація уваги - інтенсивність зосередження свідомості на об'єкті;

• обсяг уваги - це кількість однорідних предметів, які можуть сприйматися одночасно і з однаковою чіткістю, отже, увага може бути або вузькою, або широкою;

• стійкість уваги - характеризується тривалістю, протягом якої зберігається концентрація уваги на одному рівні. Найістотнішою умовою стійкості уваги є можливість розкривати в тому предметі, на який вона спрямована, нові сторони і зв'язки. Увага стійка там, де розкриваються нові аспекти в їх взаємозв'язках і взаємопереходах, де відкриваються можливості для подальшого розвитку, руху, переходу до інших сторін, поглиблення в них;

• переключення уваги - це свідома і осмислена, навмисна і цілеспрямована, обумовлена постановкою нової мети, зміна напряму свідомості з одного предмету на інший. Тільки на цих умовах говорять про переключення уваги. Коли ж ці умови не виконуються говорять про відволікання. Розрізняють повне і неповне (завершене і незавершене) переключення уваги. При останньому після перемикання на нову діяльність періодично відбувається повернення до попередньої, що веде до помилок і зниження темпу роботи. Переключення уваги ускладнюється при її високій концентрації, і це часто приводить до так званих помилок неуважності. Неуважність розуміється в двох планах: як невміння скільки-небудь тривало концентрувати увагу (як наслідок постійного відволікання уваги) через надлишки неглибоких інтересів і як однобічно зосереджена свідомість, коли людина не помічає те, що з її точки зору здається незначним.

В цілому виховувати увагу - це означає формувати в людини вміння свідомо спрямовувати своє сприймання, мислення і дію відповідно до обраної мети. Для цього, передусім, слід зміцнювати волю, навчитися підпорядковувати свою діяльність почуттю обов'язку. Але слід зазначити, що на розвиток уваги істотний вплив справляє фізичний стан людини.

Пам'ять - це процеси організації та зберігання минулого досвіду, що дають можливість його повторного використання в діяльності або повернення в сферу свідомості.

Пам'ять лежить в основі здібностей людини, є умовою набуття знань, формування вмінь та навичок. Пам'ять також можна визначити як здатність отримувати, зберігати та відтворювати життєвий досвід. Залежно від того, що запам'ятовується і відтворюється, виділяють рухову, зорову, слухову, емоційну, образну і словесно-логічну пам'ять.

Залежно від того, як здійснюється запам'ятовування, виділяють мимовільну пам'ять (здійснюється без конкретно визначеної мети) та довільну пам'ять (протікає з чітко поставленою метою).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління поведінкою особистості в організації“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення

  • Формування організації

  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами

  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації

  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації

  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації

  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.

  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.

  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації
  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література