Виділяють три основні теорії людських потреб - це теорії А. Маслоу, Ф. Герцберга і К. Алдерфера. Незважаючи на деяку обмеженість, теорії людських потреб створюють тверду основу для більш розвинутих мотиваційних моделей.
Існує безліч методів класифікації людських потреб. Найбільш простим є виділення: основних фізіологічних, або первинних потреб, і психологічних, або вторинних потреб.
Первинні потреби виникають з основних вимог життя і є критично важливими для фізичного Існування людей - це фізіологічні потреби і потреба в безпеці.
Вторинні потреби - носять абстрактніший характер, оскільки йдеться більше про потреби розуму і духу, ніж людського тіла, - це потреба в соціальних зв'язках, потреба в самоповазі, потреба в самовираженні.
Саме вторинні потреби ускладнюють мотиваційні зусилля менеджерів, адже практично кожна дія, що здійснюється ними, впливає, перш за все, на вторинні потреби.
Планування управлінських дій передбачає врахування впливу кожного з них на вторинні потреби працівників.
Існують різні підходи до розуміння ролі первинних і вторинних потреб в мотивації. Основними серед них є наступні:
• 1. Первинні потреби більш вагомі, ніж вторинні потреби.
• 2. Первинні і вторинні потреби рівноцінні, однаково вагомі. їх одночасна реалізація дає ефективні і прийнятні мотиви до праці.
• 3. За відсутності можливості задоволення первинної потреби їх мотиваційні функції переносяться на вторинні потреби (поза мотивами діяльність людини неможлива).
• 4. У реальному механізмі мотивацій трудової діяльності первинні і вторинні потреби важко розрізняти. Так, заробітна плата - це умова не лише матеріального, але і духовного споживання. Орієнтація на авторитет і кар'єру часто є перетвореною формою прагнення до матеріальних перспектив.
• 5. Вторинні потреби більш вагомі, ніж первинні потреби. У ряді випадків матеріальне не може замінити і компенсувати моральне. Матеріальний стимул значно пов'язаний з моральною природою людини.
Особисті потреби людини:
матеріальні потреби (у їжі, одязі, в житлі, в особистій безпеці, у відпочинку):
духовні (інтелектуальні) потреби (у знаннях, в залученні до культури, до науки, до мистецтва);
соціальні потреби, пов'язані з відносинами людини з іншими членами суспільства.
Особисті потреби можуть бути: усвідомленими і неусвідомленими.
Лише усвідомлена потреба може спонукати і регулювати трудову поведінку. В цьому випадку потреби набувають конкретної форми інтересу до тих певних видів діяльності, об'єктів і предметів. Будь-яка потреба може породити різноманіття інтересів.
Потреба показує, що потрібне людині, а інтерес - як діяти, щоб задовольнити цю потребу. В процесі трудової діяльності постійно стикаються колективні (групові) і особисті інтереси. Завдання будь-якого колективу - забезпечити оптимальне поєднання цих інтересів.
Різновидами колективних інтересів є: корпоративні; відомчі інтереси.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мотивування та результативність організації“ на сторінці 6. Приємного читання.
