Розділ 11. Лінь, стомленість і депресія

Фонд соціального страхування не оплачує лікарняний:

- тим, хто захворів, був травмований, здійснив злочин, перебуваючи в алкогольному або наркотичному сп'янінні;

- якщо працівник навмисно завдав шкоди здоров'ю, щоб ухилитися від роботи;

- якщо у працівника виявлені проблеми зі здоров'ям, коли він був у відпустці за свій рахунок або у додатковій відпустці у зв'язку з додатковим навчанням.

Німецькі лікарі стверджують, що сидяча робота в офісі, всупереч поширеній думці, провокує менше захворювань, ніж рухлива робота на свіжому повітрі. Вивчивши лікарняні листки, видані у Німеччині впродовж двох років, медики встановили, що офісні працівники рідше хворіють і знову стають здоровими втричі швидше, ніж ті, хто працює на повітрі.

Далі розмову поведемо про запізнення та прогули.

11.1.3. Прогули і запізнення

Влітку 2008 року в Україні відбулося одне із численних нині соціологічних опитувань. Присвячувалося воно ставленню до запізнень на роботу. Виявилося, що роботодавці ставляться до запізнень на роботу підлеглих лояльніше, ніж самі підлеглі ставляться до запізнень своїх колег.

51 відсоток опитуваних працівників вважали, що трудова дисципліна-це не лише повага до себе, але і до інших людей. Якщо працівник запізнюється на роботу, то він всім гальмує справи. Чоловіки до запізнень були налаштовані рішуче, ніж жінки (55% проти 47%).

39% респондентів (41%- жінки та 36%- чоловіки) схильні були думати, що головне - це результат роботи, а не просто сидіння в офісі. 10% респондентів затруднялися з чітким ставленням до запізнень. Вони вважали, що це залежить від того як часто і на який час працівник запізнюється. Вважали допустимим запізнення на 10 хвилин, а вже на 1-2 години - недопустимим. Також вважали, що непередбачувані обставини можуть бути у всіх і ці обставини слід вважати поважною причиною. Неприйнятними вважали регулярні запізнення.

Співробітники уважно слідкували за реакцією начальства на запізнення працівника, якщо на підприємстві не було прийнято запізнюватися.

Далі переходимо до арифметики роботодавця, тобто до їхнього ставлення до запізнень.

44% роботодавців вважали запізнення серйозним порушенням дисципліни.

47% роботодавців великих компаній дотримувалися думки, що головне - це результативність праці, а не просте перебування на робочому місці. Серйозними порушеннями роботодавці вважали п'янство на робочому місці та інші незаконні дії. Керівники визнавали, що і вони нерідко на свої робочі місця прибувають із запізненням, тому до запізнень підлеглих ставляться неприскіпливо.

9% роботодавців затруднялися з відповіддю. Зазначали, що потрібно визначитися з тим, що є запізненням. Вважали, що все залежить від професії та рівня відповідного фахівця. Вказували, що коли співробітника втрачати недоцільно, то ліпше хай він запізнюється чи не приходить на роботу взагалі.

Як і слід було сподіватися, - прогули та запізнення не лише українське явище.

Існує воно і поза межами славної України.

Влітку 2008 року повідомлялося про завершення одним з російських порталів, який опікується працевлаштуванням, конкурсу оригінальних пояснювальних записок, що стосувалися прогулів і запізнень. Зрозуміло, що конкурс мав жартівливий характер.

Переможців визначали у двох категоріях:

- ті, хто запізнилися;