Розділ 5. Співбесіда щодо працевлаштування

Зазвичай з шукачем роботи мають дві співбесіди. Спочатку з шукачем зустрічається кадровик, а потім - керівник відповідного підрозділу. Претендент на високу посаду матиме ще й зустрічі з генеральним директором та службою безпеки. У процесі багаторівневого співбесідування претендент може дізнатись багато корисного для себе. Дехто ж вважає, що багаторівневе співбесідування є ознакою бюрократизму у фірмі.

Бесідуючи з менеджером з персоналу, не слід говорити про такі подробиці, які відомі лише фахівцям. Кадровик - він і в Африці кадровик. Він оцінює вас не за професійними показниками, а намагається визначитись з вашою мотивацією та чи відповідаєте вакантній посаді за своїми особистісними якостями. Розмовляючи з рекрутером, краще відповідати йому, як кажуть, завченими фразами на його стандартні запитання.

Під час співбесіди з безпосереднім керівником перевіряється професійний рівень. У цій співбесіді доцільно використовувати професійну термінологію. Не завадить керівнику показати результати вашої попередньої діяльності у наочному вигляді. Йому можна розповісти про результати роботи на попередніх місцях, вточнити про очікувані завдання, функціональні обов'язки, правила взаємодії з іншими структурними підрозділами фірми.

Генеральний директор кандидата на посаду оцінює комплексно. Він співставляє результати попередніх співбесід. Ухвалює остаточне рішення. На бесіді з гендиректором доцільно давати розширені відповіді на його запитання. Професійним сленгом можна і не захоплюватись. Не намагайтесь втекти від відповіді, уточнювати якісь другорядні питання щодо тієї інформації, яку вам надали інші співробітники фірми. Гендиректор може і не знати про дрібні аспекти діяльності своєї компанії. У нього - вищий рівень.

Роботодавці можуть застосовувати методику STAR. Суть методики STAR (Situation Target Action Result) - претенденту на посаду пропонують навести приклади конкретних професійних ситуацій та всебічно їх проаналізувати.

5.2.7. Сторітеллинг і запитання шукача роботи до роботодавця

5.2.8. Промахи на співбесіді

Співбесіда - справа не з простих. Готуючись до співбесіди, слід особливу увагу приділяти питанню про особисті недоліки пошукача. Від якості такої підготовки буде залежати те, як роботодавець поставиться до щирості і самооцінки пошукача.

Відповідаючи на запитання про ваші слабкі місця, не слід негайно ж викласти весь перелік своїх недоліків та дурних звичок. Краще за вже у такому випадку розповідати про ті з них, які не позначаться на якості вашої роботи.

Фахівці рекомендують завчасно продумати відповіді на запитання про ваші недоліки. Їх, передусім, слід належним чином самооцінити. Недарма один джентльмен казав: "Дурень - це той, хто бреше сам собі".

Бажано для себе письмово скласти перелік недоліків. Про нього достеменно знатимете лише ви. Іншому члену сім'ї цей "чорний список" показувати не слід. Що ж стосується дружин (своїх чи чужих), то вони і так все знають.

Далі слід докласти зусиль до аналізу професійних і особистісниих вимог, які вказуються роботодавцем до претендента на заповнення вакансії.

Іншими словами, уявіть себе у ролі начальника, який дивиться на вас. З переліку недоліків, складеного вами, виберіть ті, які з вашої точки зору аж ніяк не завадять виконанню функціональних обов'язків за роботою, на яку претендуєте.

Якщо під час бесіди вас запитали про недоліки, то спробуйте свої відповіді підкріпити конкретними прикладами з попередніх місць роботи. Наприклад, скажіть, що ви раніше не вміли щось виконувати, а потім впродовж короткого часу (години, дня, тижня) зуміли освоїти щось нове. Тобто ведіть себе за прикладом мами автора цієї книги. Вона завжди з прихованим гумором казала гостям, що у неї - єдиний недолік. Це - лінь, але ж цей недолік неінфекційний. Іншим людям він не передається.

Зрозуміло, що мама лінивою не була, бо про це знали всі. У селі всі і все про всіх знають. Село - це не сходова кліть у міському багатоквартирному будинку, де сусіди десятиліттями можуть не знати один іншого.

Треба так продумати питання на запитання про недоліки, щоб недоліки в очах роботодавця перетворилися у ваші достоїнства. Можете, наприклад, сказати, що вам важко працювати у шумному приміщенні, тому віддаєте перевагу тихому і спокійному робочому місцю та колегам, які під час роботи не слухають "важкий рок" (hard rock). У роботодавця від вашого, так званого недоліку, може сформуватися враження, що ви врівноважена і спокійна людина, яка вміє зосереджено працювати. Для багатьох посад - це саме те, що потрібно.

Оскільки недоліки є у всіх, за винятком Бога, то важливо розповісти під час співбесіди про те, як ви з ними боретеся. Колись давно у автора книги був друг - начальник. У нього секретарша була "моржихою". Мала незвичайну шкіру. Автор запитав: "Володимире Миколайовичу, скажіть, як Ви боретеся із спокусою?". На що той відповів: "Ваня, з кожним роком все легше".

Головне щоб ваша відповідь про недоліки звучала щиро, без фальші.

Допускається трішки гумору. Такі недоліки як "занадто велике бажання працювати", "хвороблива чесність" сприймаються роботодавцями як грубі заготовки. Малоймовірно, що вони допоможуть у працевлаштуванні. Недовіру у роботодавця викличе й твердження про відсутність у вас недоліків.

Запитання про недоліки є одночасно і тестом на вашу стресостійкість. Шкідливо вступати у конфлікт з кадровиком щодо ваших недоліків. Взагалі не рекомендується під час співбесіди конфліктувати з будь-яких аспектів. Кадровик, як і кожна смертна людина, може подумати: якщо вже на співбесіді претендент на вакансію поводить себе агресивно, то що ж він буде робити після прийняття на роботу?